В грудні 2020 року зафіксовано зростання індексу умовної прибутковості виробництва молока України, відомого як (УМІ). До цього весь рік він стабільно падав, збільшившись лише одного разу на 0,4% в червні.

Про це пише Андрій Ярмак, економіст департаменту технічного співробітництва продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), на своїй сторінці у мережі Facebook.

«Так низько в грудні УМІ ніколи не падав в історії! Такий рівень відношення цін на молоко до цін на корми притаманний радше червню або липню, але ж ніяк не грудню. А це означає, що рік був для молочників „так собі“, але ж міг бути й гіршим», — зауважує експерт.

Він вважає, що саме корми були головним фактором для показника УМІ в 2020-му році. Різке зростання цін на корми були абсолютно неочікуваним, бо фундаментальні фактори радше вказували на перспективу падіння цін, але в світі є ще так штука, як зміна клімату, яка щороку відбирає все більше грошей у аграріїв. Власне погодні катаклізми і призводили до стрімких цінових ралі на ринках кормових компонентів.

Ось як змінилися ціни на кормові комоненти в порівнянні з закупівельними цінами на молоко за 12 місяців (грудень 2020 року до грудня 2019 року):

• Молоко — +12,4%;
• Пшениця фуражна — +57%;
• Кукурудза фуражна — +82%;
• Шрот соняшниковий — +126% (тобто в 2,3 рази);
• Шрот соєвий — +74%.

«Зрозуміло, що УМІ за 2020 рік не може бути вищим, ніж в 2019 році. Фактично, прибутки виробників молока в 2020 році впали на 16,1% порівняно до 2019 року, але були вищими ніж в 2018 році. Якщо взяти останні 5 років, то УМІ 2020 року був на 4% вищим, ніж середній показник за 5 останніх сезонів, тому не можна сказати, що сезон був аж занадто поганим. Але й в актив його не можна буде занести», — наголошує Андрій Ярмак.

Крім того експерт вважає, глобальний молочний бізнес останнім часом починає відчувати надлишок емісії провідних валют, що, частково, стимулює зростання номінальних цін. Але навіть це дає суттєвого зростання цін, якщо порівняти рік до року. За рік масло вершкове подорожчало на 8−9%, а білок — на 2%. Знову зростає різниця між цінами на молочний жир та білок. Тому жирне молоко й далі лишається актуальним.

«А тепер давайте порівняємо це з глобальними цінами на кормові компоненти, які я наводив вище. Так, ціни були по Україні, але Україна — один з світових лідерів експорту і кореляція з світовими цінами є майже повною. Якщо кормовий мікс подорожчав на близько 80%, а ціни на молокопродукти зросли на 5−7%, то не потрібно ж пояснювати, що прибутковість молочного бізнесу суттєво зменшилася?

Повторимо банальну тезу — глобальна пандемія, як би нам не говорили про зростання попиту на молокопродукти, має і буде й далі мати негативний вплив на молочний бізнес, в якому будуть виживати переважно максимально ефективні виробники та переробники», — прогнозує Андрій Ярмак.

________________________________________

Довідка: УМІ — це відношення ціни на сире молоко першого ґатунку до вартості концентрованого кормового раціону в комерційних господарствах. Абсолютне значення УМІ аналізувати немає сенсу — воно ні про що не говорить, а ось динаміка УМІ дуже чітко показує зміни в прибутковості виробництва молока безвідносно інфляції та девальвації, адже ці два важливих фактори враховані в рівнянні через зміну цін кормів та молока. При цьому, в залежності від змін в рівнях ефективності, в окремих господарствах УМІ може зростати швидше або повільніше.