Триває четвертий місяць війни. Кожна галузь реагує по своєму на нове сьогодення та по різному пристосовується до нього. Молочний ринок останні роки працював в умовах дефіциту сировини. З кожним роком галузь показувала все гірші показники. Якщо до 24 лютого молочне тваринництво перебувало у критичній ситуації, то сьогодні воно на межі виживання.
За інформацією учасників ринку, у багатьох постраждалих регіонах продуктивність корів знизилася на 15−70%. У більш безпечних областях продуктивність теж скоротилася через нестачу кормів та вимушені зміни раціонів, хвороби худоби, брак ветеринарних препаратів та деззасобів тощо.
Ситуація з поголів'ям: скорочення на 15%
Населення з більшою інтенсивністю продає та вирізає поголів'я — причини очевидні. У промислових господарств, що перебувають в областях, де не проходять/проходили бойові дії, скорочення поголів'я не таке інтенсивне, та все одно присутнє.
В областях, де відбуваються/відбувалися бойові дії, а їх 10, промислове поголів'я зазнало найбільших втрат. За розрахунками аналітиків проєкту «Сімейні молочні ферми», лише за січень-травень цього року в Україні стало менше на 19% корів, а це близько 300 тисяч голів.
Спілка молочних підприємств України (СМПУ) дає більш оптимістичні дані і прогнозує скорочення поголів'я ВРХ на 15% до кінця року, яке однак не можна буде відновити в стислий період. Усі експерти одноголосно припускають, що кількість поголів'я худоби в Україні буде скорочуватися і надалі через руйнування ферм, проблеми з кормами та іншими складовими операційної діяльності. Для досягнення довоєнних показників буде потрібен не один рік, можливо, й не десятиліття, і суттєва державна підтримка, як от, наприклад, у сусідніх, дружніх нам поляків.
Виробництво молока: скорочення на 19,5%
Корови — це молоко. Якщо їхня кількість і продуктивність зменшується, логічно, що й зменшується виробництво сирого молока. Якщо минулого року за 5 місяців (січень-травень) виробництво молока скоротилося на 5% до аналогічного періоду попереднього року (січень-травень 2021/2020), то за розрахунками аналітиків проєкту «Сімейні молочні ферми», зараз динаміка спаду в декілька разів глибша і становить орієнтовно 18%, або ж мінус близько 600 тис. т.
За попереднім прогнозом Асоціації виробників молока (АВМ), за підсумками 2022 року, скорочення виробництва молока промисловими господарствами становитиме 19,5%. За прогнозами аналітиків проєкту «Сімейні молочні ферми», загальний вал виробництва скоротиться ще сильніше, оскільки його більшість, а саме 68% виробляло населення, яке, повторимо, інтенсивніше збуває поголів'я.
Переробка молока: скорочення на 10%
На сьогодні близько 70% молокопереробних підприємств налагодили своє виробництво та налаштували схеми продажів, станом на кінець березня цей показник був 60−65%. Але СМПУ прогнозує, що завантаженість молокопереробних потужностей може скоротитися на 10% до кінця року через зменшення молока-сировини внаслідок скорочення кількості ВРХ в Україні і скорочення попиту. У квітні попит на молокопродукти більш-менш відновився, та вже у травні він перестав зростати через зниження платоспроможності населення. Крім того, на сьогодні накопичені великі запаси молокопродуктів, як от: масло, сухе молоко, сири, суха сироватка, але підприємства мають проблему з їх реалізацією. Сподіватися на збільшення обсягів закупівлі сирого молока і збільшення об'ємів його переробки у найближчі місяці не варто.
Ціна на молоко для населення на рівні 7−8 грн за літр
З цінами, як вже зрозуміло, ситуація теж не краща. Якщо для промислових господарств переробники не так різко зменшили закупівельну ціну на молоко, то населення і в цьому постраждало більше: у деяких регіонах говорять про скорочення мало не вдвічі: до 5−6 грн/л, інші ж одноосібники за свій продукт отримують 7−8 грн/літр — дешевше за мінеральну воду.
Якщо ще до війни учасники ринку говорили про дефіцит молокосировини, то 3 місяці війни переформатували ринок у профіцитний. І самозабезпеченість молочного ринку буде вище 100% до кінця року. Це означає, що молочна галузь потребує експортної підтримки. І саме експорт зможе суттєво допомогти усім учасникам цього, здавалося б, замкнутого круга: і виробникам, і переробникам. Зокрема, найбільшої підтримки потребує саме населення, оскільки володіє більшою часткою, нагадаємо, це 68%, виробленого молока, а також потерпає від основної проблеми — збуту та несправедливої закупівельної ціни на молоко.
Що ж далі? Молочне тваринництво приречене чи все ж буде світло в кінці тунелю? Звісно, сьогодні доля чи не усіх галузей, економіки, країни та її людей вирішується на полі болі. Тому й ситуація на молочному ринку залежатиме найперше від подій на фронті. Але покращення ситуації можливо через відновлення та пожвавлення експорту.
А ще громади і держава мають збільшити закупівлі вітчизняної молочної продукції, тому виробникам молока варто серйозно задуматись над створенням доданої вартості та переробки своєї продукції. Крім того, українські молочні господарства потребують підтримки і з боку держави, і зі сторони недержавних інституцій, і на міжнародному рівні. Якщо зважати, що більшість із цих виробників (68%) — населення, то, очевидно, що саме ця категорія зараз страждає найбільше і, відповідно, її потрібно і найбільше підтримати. Молоко та молочні продукти мають стати одним із векторів гарантій продовольчої безпеки України та світу.
Джерело - milkua.info
