Всеукраїнська Аграрна Рада продовжує працювати над спрощенням процедури приєднання підприємств до електромереж. Не дивлячись на те, що у 2021 році в цьому напрямку сталась низка змін, в тому числі й за участі ВАР, залишається чимала кількість проблемних питань, які необхідно вирішити. 

Давно потребує врегулювання діяльність так званих «мікро ОСР» — приватних електромереж, приєднатися до яких споживачу вкрай проблемно через відсутність наразі будь-якого регулювання та впливу на їх власника. 

Як пояснює експерт аналітичного центру ВАР «Розумна Країна» Роман Федорченко, приватні мережі виникли з різних причин: спадок радянських часів після продажу/ліквідації промислових об’єктів, будівництво приватних мереж у регіонах де обленерго послугу приєднання надавало дорого, довго та з корупційною складовою.

«Наприклад, за радянських часів працював завод, біля якого виникла підстанція. До неї був приєднаний мікрорайон, в якому жили його працівники. Але потім завод зупинив свою діяльність чи реорганізувався і виникло питання, як тепер взаємодіяти з тими субспоживачами, які приєднані до підстанції. Тобто, в обленерго виникла ситуація, коли підприємство не через власні мережі доставляє споживачам електроенергію. Їх назвали малими системами розподілу. У них такі ж самі обов’язки, як і в операторів систем розподілу (ОСР). Єдине – в ОСР є тариф, який складається в тому числі з інвестиційної програми, є дохід від послуги з приєднання. А в малих системах розподілу нічого цього немає. Вони по суті залишились в певній сірій зоні, їхня діяльність недоврегульована. Приміром, в Київобленерго розподільчі мережі низької напруги на 50% приватні, інші 50% - належать самому обленерго. В Херсонобленерго та Запоріжжяобленерго, особливо на узбережжі морів, менеджменту ОСР і наближених до влади осіб придумали «бізнес»: будувати приватні мережі поза регуляторним полем, аби підключати за «космічну» вартість тих, хто бажає отримати напругу для будинку чи бізнесу», — зазначає Роман Федорченко.

З діяльністю малих систем розподілу пов’язана ціла низка проблемних питань:

• плата за приєднання встановлюється довільно власником мереж;
• немає відповідальності власника приватних електромереж за якість електропостачання субспоживачам;
• через те, що власники мереж не є ліцензіатами НРКЕКП, вони позбавлені права отримувати кошти на розвиток мереж через інвестиційні програми чи плату за послуги з розподілу електричної енергії, який вони, фактично, здійснюють;
• плату за розподіл приватними мережами збирає ОСР, а власнику мереж лишається тільки компенсація технологічних втрат електроенергії, чого не достатньо для розвитку мереж.

Наразі Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) взялась за врегулювання діяльності малих систем розподілу. Наприкінці минулого року з’явився «Проєкт постанови НКРЕКП Про затвердження Методики визначення максимальної (граничної) плати за послуги з розподілу малими системами розподілу та Змін до деяких постанов НКРЕКП». ВАР вітає рішення регулятора вирішити це питання, однак застерігає: у постанові воно окреслено занадто вузько. Проект постанови передбачає вплив регулятора лише на індустріальні парки. Інші МСР так і залишаться в «сірій» зоні, що сприятиме подальшому розвитку корупції та захмарних тарифів на таких мережах.

Спираючись на низку перелічених проблем, експерти аналітичного центру ВАР «Розумна країна» підготували ряд пропозицій до НПА НКРЕКП, аби почати їх врегулювання:

• розширення впливу НКРЕКП на МСР, починаючи з власників приватних мереж, що мають максимальну приєднану потужність 400 кВ і більше;
• можливість набути статусу МСР вже наявним основним споживачам, які відповідають встановленим  критеріям, і приєднані до мереж ОСР;
• врегулювання випадків приєднання до мереж ОСР також МСР (крім індустріальних парків), в тому числі з генеруючими установками споживачів;
• врегулювати терміни застосування ставки плати за нестандартне приєднання потужності для цілі визначення вартості надання послуги з приєднання МСР та ОМСР (оператор малої системи розподілу);
• недопущення дискримінації  користувачів МСР (субспоживачів) в частині отримання якісних послуг з розподілу електричної енергії;
• врегулювання випадків приєднання до мереж МСР нових користувачів, які були приєднані до мереж ОСР, проте з огляду на якість і вартість надання послуг з розподілу, споживачу вигідно приєднатися до МСР;
• застосування до ОМСР стандартів якості послуг (з урахуванням особливостей функціонування МСР), встановлення рівних прав та можливості для споживачів електричної енергії -  користувачів МСР у порівнянні зі споживачами ОСР;
• необхідність надати можливість закупівлі електричної енергії для користувачів МСР відповідним ОМСР без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, що спростить доступ споживачів до ринку електричної енергії та дасть можливість обирати кращі з пропозицій не тільки від трейдерів, але й шляхом укладення двосторонніх договорів.

Сподіваємося, що голос аграріїв буде почутий у стінах НКРЕКП в процесі обговорення проєкту постанови.

Нагадаємо, у питанні реформи  приєднання до електромереж ВАР стала єдиною організацією, яка представляє інтереси мешканців сільської місцевості