Ціни на молоко у січні показали незначне зниження. Це пояснюється млявою експортною торгівлю. Експортоорієнтовані переробники та трейдери поки ще «розкачуються» і працюють над заключенням нових договорів. Як наслідок середня ціна на молоко екстраґатунку у січні склала 10,11 грн/кг, що на 4 коп. нижче ціни грудня. Вищий ґатунок коштував 9,65 грн, що на 5 коп. дешевше попереднього місяця, а перший ґатунок коштував 9,25 грн (+5 коп).

Проте, виходячи зі світових тенденцій у лютому така тенденція зміниться на стабілізацію. Перші лютневі торги GDT показали зростання Індексу цін на молочні продукти на 6,7%. Середня ціна склала 3265 дол,/т. Це вже п’яте зростання підряд. Основними ціноутворюючими факторами наразі виступають скорочення темпів виробництва молока у світі та розпродаж інтервеційних запасів СЗМ. Навіть рекордні показники виробництва молока в Новій Зеландії не стримують росту цін.

Найбільший стрибок ціни було відмічено по казеїну — +10,9% — 5596 дол./т. Молочний жир подорожчав на 5,8%, до 5579 дол., а масло на 4,2% (4445 дол./т). Чеддер додав у ціні 1,4% — 3565 дол.

Крім того, СЗМ подорожчало на 3,9% — 2534 дол., а СНМ — на 8,4% — 3027 дол.  Подешевшала тільки маслянка — мінус 3,1% — 3158 дол./т.

Такі цінові зміни будуть мати вплив на ціноутворення на українському молочному ринку. Статистика вже підбила підсумки виробництва молочних продуктів. В минулому році зросло виробництво  цільномолочної продукції, сиру твердого та плавленого, сухого незбираного молока та казеїну. Останні два росли через привабливі ціни на світовому ринку. В той же час, знизився випуск сирного продукту через відсутність сірих експортних схем та сухе збиране молоко, через низькі світові ціни.

За підсумками 2018 року на молокопереробні підприємства України надійшло 4,18 млн т молока базової жирності, що на 3,9% менше, ніж за відповідний період минулого року.

Якість молока, закупленого в промислових господарствах покращилася. Особливо по екстраґатунку.

Частка молока ґатунку екстра у загальній структурі зросла з 16,4% до 21,6% (586,2 тис. т.), вищого ґатунку — з 36,7% до 38,1% (1,04 млн т.). Частка першого ґатунку продовжує скорочуватися —32,9% проти 37,9% проти 42%.

Що стосується господарств населення, то найбільша частка, як і раніше, припадає на другий ґатунок. Хоча його частка скоротилася з 87,2%  до 83% (903,6 тис. т.). Частка першого ґатунку зросла з 8,9% до 12,5% (135,5 тис. т.). Така динаміка, у 2019 році буде змінюватися — частка другого ґатунку буде скорочуватися, через ті ж вимоги до законодавства.