Українські аграрії ввійшли у посівну-2021. Але багатьом агровиробникам півдня, особливо Одещини, засівати поля практично нічим.

Цьогорічна посуха вбила урожай озимих, а потім і ярих культур. За різними даними втрачено до 850 тис. га посівів озимих. Майже третина з них — 340 тис. га — в Одеській області. Втрати складають понад 6,5 млрд грн.

Низка проблем, які спіткали агровиробників у зв’язку з посухою, затягнулась у настільки тугий вузол, що без допомоги держави їм не впоратись. Мова уже не про прибуток сільгоспвиробників, а про можливу соціально-економічну кризу у тих селах, де вони працюють.

Гордіїв вузол проблем

Аграрні підприємства є бюджетоутворюючими для багатьох громад, а сільгоспвиробникам нічим платити податки. Місцеві бюджети уже втратили левову частину надходжень, які мають піти на соціальні виплати, зарплати та розвиток громад. Більше того — агровиробникам нічим заплатити і орендну плату селянам за паї. Подібна ситуація може перетворити південні райони Одещини на депресивний регіон, у якому і до протестів недалеко.

Хтось порадить взяти кредит у банку. Узяли б. Але це практично неможливо зробити. Посуха на Одещині триває другий рік поспіль. Рахунки більшості агровиробників з мінусовими балансами і банки відмовляють у кредитуванні. Та ж сама історія і з широко розрекламованою державною програмою «Доступні кредити 5−7−9%».

Та і це ще не все. Існує спірне питання щодо донарахування фіскальною службою ПДВ на ті товари та послуги, які агровиробники закуповували для вирощування урожаю, що в результаті був втрачений. Це призводить до подвійної сплати аграріями ПДВ та, відповідно, іще більших збитків. Згідно із законом, аграрії при втраті урожаю звільненні від сплати даного податку, однак на практиці, через різні підходи до трактування положень законодавства, виникає колізія, яка потребує врегулювання. Тобто, мало того, що ти втратив урожай, ввійшов у збитки, то маєш заплатити «зверху».

Окрім того, чимало аграріїв уклали форвардні контракти на поставку зерна, якого тепер немає. Невиконання зобов’язань за контрактами теж загрожує штрафами. І цей напрямок проблем також потрібно вирішувати, домовлятись з трейдерами.

Історія державної «глухоти»

Про те, що аграрії цього року матимуть небувалі проблеми через брак вологи у ґрунті, стало зрозуміло ще навесні, коли озимі після безсніжної зими так і не дали нормальних сходів. Уже в квітні аграрії Бессарабії говорили про втрату 70% озимих. Згодом, втрати урожаю на півдні Одещини склали понад 80%, оскільки довгоочікувані дощі так і не пішли.

На звернення до влади, аграрії отримали відповідь, що вони можуть скористатись коштами Резервного фонду. Однак, Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) ще тоді наголошувала: аграріям потрібна саме компенсація з держбюджету, а не кошти з резервного фонду, які вони муситимуть повернути.

Початок жнив був невтішним: збирати просто було нічого. На поля Бессарабії виїжджала комісія, до складу якої входили представники районної, обласної влади, обласні та народні депутати. Тоді аграріям пообіцяли частково компенсувати збитки. Однак, не склалось.

Через невиконані обіцянки, у липні аграрії прийшли з акцією протесту під стіни Кабміну. Тоді делегацію від агровиробників запросили на зустріч у Мінеконмрозвитку. Сільгоспвиробники пояснювали: ситуація критична. Просили надати цільові кошти для сплати податків та виплати орендної плати. Також — скасувати штрафні санкції для підприємств, які обробляють державні землі. На жаль, допомоги так і не дочекались.

Кошти можна було виділити

Про критичну ситуацію через посуху аграрії «кричали» понад півроку. Однак, з незрозумілих причин влада їх «не чула». Також із самого початку ВАР запропонувала владі механізм надання допомоги аграріям на безповоротній основі.

— уряд міг перерозподілити кошти бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», на яку виділено 4 млрд грн. На один із її напрямків — «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» — передбачено 1,2 млрд грн. Ці кошти призначаються для компенсації відсотків за кредитами, які аграрії братимуть для купівлі с/г земель. Разом з тим, запуск ринку землі замість жовтня 2020 року має відбутися лише у липні 2021 року.

Частину коштів саме цього напрямку можна було спрямувати на компенсацію збитків аграріям. Кабмін міг внести такі зміни своїм рішенням ще кілька місяців тому. Нічого більше для цього не потрібно. Окрім політичної волі, а її, вочевидь, якраз і не було.

— допомогу для агровиробників можливо було виділити також із резервного фонду бюджету. Умови використання таких коштів, як зазначалось, передбачають їх повернення. Однак, через внесення змін до пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету можливо передбачити їх виділення на безповоротній основі. Зокрема, в разі загрози продовольчій безпеці України, спричиненої наслідками надзвичайних ситуацій природного характеру.

Що тепер?

Хтось із аграріїв зібрав зі своїх полів залишки урожаю і частково розрахувався з пайовиками. Хтось, наприклад, кукурудзу скосив на силос. А хтось залишив урожай на полі - збирати його було значно дорожче.

Тим часом, аграрії допомагають одне одному, як можуть, самостійно. Для нової посівної потрібні насіння, паливно-мастильні матеріали, добрива. ВАР частково допомогла своїм учасникам. Ми зібрали 1,5 млн грн серед наших членів, на які закупили 180 тонн насіння. Ще 130 тонн насіння підприємства надали зерном.

Наразі від влади ми бачимо перші кроки, спрямовані на допомогу аграріям. Кабінет Міністрів України врахував пропозицію ВАР щодо внесення змін до Податкового кодексу України (ПКУ) в частині відміни нарахування зобов’язань з ПДВ для агровиробників у випадках форс-мажорних обставин (втрата врожаю, падіж поголів'я).

Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики підтримав розроблені ВАР правки до законопроєкту щодо внесення змін до ЗУ «Про державну підтримку сільського господарства України». Згідно з ними, до пунктів державної підтримки включено програми надання компенсації для сільськогосподарських підприємств, які постраждали від природних катаклізмів. Вона здійснюватиметься на безповоротній основі.

Окрім того, є ініціатива щодо виділення 1,5 млрд грн у наступному році на розвиток зрошення.

Перераховане, звичайно, не може не радувати. Проблема в тому, що це поки перші кроки. Для їх реалізації потрібне прийняття відповідних законопроєктів, парламент же нині на карантині. А сільгоспвиробнику потрібно сіяти уже зараз.

 НВ Бізнес