Як підготуватись до старту ринку землі, як прийняти на баланс громади землі за межами населених пунктів, які держава передала їм  — про це йшла мова під час онлайн круглого столу, який відбувся для сільгоспвиробників та  представників органів місцевого самоврядування Херсонщини.

Керівниця департаменту розвитку сільського господарства Херсонської ОДА Маргарита Степанова привітала учасників круглого столу та наголосила на своєчасності та важливості піднятих на ньому питань.

«Двадцять років поспіль, поки проходила реформа стосовно паювання землі і майна, також були проблемні питання, деякі з них були невирішені з першого разу. Але мені приємно, що в законі №1423-IX (колишній законопроект 2194) відображені питання, які є важливими для Херсонської області. Зокрема, що стосується загибелі червонокнижних птахів. Ми пропонували, щоб була кадастрова карта публічна, щоб можна було подивитись, яким чином і де використовуються с/г угіддя, якщо вони розташовані близько заповідника, рекреаційних зон. І на сьогоднішній день ця норма передбачена законом», — сказала посадовиця. 

Що потрібно зробити агровиробникам, щоб спокійно ввійти в ринок землі розповів юридичний радник Програми USAID АГРО Віктор Кобилянський:

• провести аудит земельних ділянок та договорів на них
• зробити перевірку реєстрації речових прав
• сформувати власну політику щодо викупу земель
• поновити договори оренди, укласти нові договори.

«Якщо ви зробите ці речі, то 1 липня, коли стартує ринок землі будете впевненими в собі,  спокійними та збережете всій земельний банк, згодом і розширите його. Раджу звернути особливу увагу на аудит договорів. Це, майбуть найслабше місце наших аграріїв. До цих пір можна зустріти документи без підписів та всіх необхідних реквізитів. Також обов’язково потрібно  сформувати власну політику щодо викупу земель: чи будете ви її купувати, за які кошти, за яку ціну? А якщо ні, то що пропонуватиме орендодавцям в обмін на їхню згоду продовжити договір оренди», — наголосив експерт.

Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова зупинилась на передачі земель державної форми власності за межами населених пунктів у власність громад та тих кроках, які мають зробити органи місцевого самоврядування, аби почати розпоряджатись ними. Зокрема, комунальними стали: 

• землі промисловості, транспорту, енергетики та іншого призначення. Крім земель оборони;
• землі лісогосподарського призначення, крім тих, які перебувають на праві постійного користування у державних лісогосподарських підприємств;
• землі с/г призначення;
• землі водного фонду оздоровчого та рекреаційного призначення;
• землі житлової та громадської забудови;
• землі історико-культурного призначення.

Для того, щоб громади могли розпоряджатись такими землями, законодавство визначає 2 можливих алгоритми дій.

«Перший алгоритм передбачає варіант, коли земельна ділянка сформована та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав як державна форма власності. Такі землі переходять у комунальну власність після того, як орган місцевого самоврядування вчинить реєстраційну дію щодо перереєстрації права власності на таку земельну ділянку. Для цього законодавство не вимагає ніяких додаткових документів. Єдине, що може зробити орган місцевого самоврядування, – прийняти своє, внутрішнє, рішення про реєстрацію таких земельних ділянок що вони приймають їх в силу закону. І подати заяву до державного реєстратора в межах області за місцем знаходження земельних ділянок», — пояснила Вікторія Кіпріянова.  

Що ж стосується інших земельних ділянок, які ще не сформовані та право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, такі землі автоматично переходять у комунальну власність.

 «Наприклад, Держгеокадастр видав дозвіл на розробку проектів відведення земельних ділянок по безоплатній приватизації. Проект розроблено, ділянка зареєстрована в Держгеокадастрі, але форма власності ще не визначена, бо відбувся лише перший етап – формування земельної ділянки. Разом з тим в Реєстр речових прав запис ще не внесли, бо не відбувся процес затвердження такого проекту. Такі землі уже перейшли автоматично у комунальну власність. Оскільки запис про право власності відсутній, то затверджувати такі проекти повинен орган місцевого самоврядування. І він уже є повноцінним власником-розпорядником таких земель. Автоматично відходять до комунальних і земельні ділянки, які ще не проінвентаризовані, — так звані білі плями в Держгекадастрі і орган місцевого самоврядування сам приймає рішення, що йому з цими землями робити», — зазначила Вікторія Кіпріянова.

Дивіться відеозапис круглого столу за посиланням:  https://www.facebook.com/agrarna.rada.ua/videos/550603005940515/