Експерти аналітичного центру ВАР «Розумна країна» та програми USAID з аграрного і сільського розвитку представили спільний аналіз зауважень опонентів проєкту Закону "Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (№2194), який передбачає передачу державних земель у комунальну власність громад.

Під час онлайн-конференції «Земельна децентралізація: законопроєкт №2194 під мікроскопом» фахівці  представили аналіз 16 зауважень, які пролунали з уст народних депутатів у сесійній залі 2 грудня 2020 року перед голосуванням за законопроєкт у другому читанні.

«На проєкт закону №2194 чиниться великий супротив з однієї простої причини: він забирає владу у багатьох нечесних на руку чиновників та позбавляє їх можливості заробляти на своїх повноваженнях, оскільки даний документ передає землі у розпорядження громадам», - пояснив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов.

Керівник напряму земельної реформи проекту USAID АГРО Сергій Кубах назвав всі «страшилки» народних депутатів  - популістськими.

«Землі віддають іноземцям, безконтрольно змінюватимуть цільове призначення, порушуватимуть екологічні вимоги, недостатня кваліфікація громад, щоб самостійно розпоряджатися землями – це все страхи, які розкручують популісти. Потрібно відверто сказати: цим законопроєктом ми відходимо від старих процедур і починаємо публічне управління землями. І саме громада буде відповідальною перед прийняттям рішень», - пояснює Сергій Кубах.

Євген Бердніков, який був у складі експертів, що працювали над законопроєктом №2194, назвав його революційним, розповів про переваги закону і наголосив, що депутати-опоненти недопрацювали, коли аналізували докумет.

«Перш за все, цей законопроект є частиною пакету законопроектів та законів, які вже прийнято. В 2021 році починають діяти інші закони, зокрема щодо обігу земель сільськогосподарського призначення та закон про планування використання земель. Відповідно, норми вступають в дію одночасно і трактувати їх потрібно всукупності. Депутати це не врахували і проаналіхзували лише текст проекту закону 2194, який був підготовлений до другого читання, на інше не звернули уваги», - сказав він.

Експерти аналітичного центру ВАР «Розумна країна» та USAID формалізували зауваження нардепів-опонентів ЗПУ №2194 та публічно представили громадськості. А щоб уникнути подальших спекуляцій над нормами цього проєкту закону, фахівці розробили правки, які будуть внесені до повторного другого читання народним депутатом України Олегом Тарасовим. 

___________________________________________________________________________________________________________

ДЕТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАУВАЖЕНЬ 

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №1: «У даному проекті закону передбачається можливість набуття у власність іноземцями ділянок сільськогосподарського призначення».

ВІДПОВІДЬ\ПРОПОЗИЦІЯ: На сьогодні, законопроект 2194 передбачає зміну чинної редакції частини п’ятої статті 22 Земельного кодексу України з: «5. Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.»

на редакцію: «5. Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.»

Це не є проблемою, оскільки стаття 130 діятиме в редакції закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31 березня 2020 року № 552-IX та передбачає, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть лише громадяни України; юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; територіальні громади та держава. Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення (доки інше не буде вирішено на референдумі).

Разом з цим, щоб зняти усі ризики та спекуляції, фахівці ВАР та USAID пропонують частину п’яту статті 22 Земельного кодексу України викласти у такій редакції:

«Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.»

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №2: Іноземці зможуть набувати у власність сільськогосподарські землі через «схему» зміни їх цільового призначення спочатку на несільськогосподарські, а потім, після їх скуповування, знову на сільськогосподарські.

ВІДПОВІДЬ\ПРОПОЗИЦІЯ: На практиці, через різницю у грошовій оцінці сільськогосподарських та несільськогосподарських земель така «схема» постає абсолютно невигідною.

Разом з цим, щоб зробити її навіть теоретично неможливою, фахівці ВАР та USAID пропонують ухвалену у першому читанні редакцію статті 82 Земельного кодексу України доповнити такими новими частинами:

«Стаття 82. Право власності на землю юридичних осіб

2. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, отримані у спадщину юридичними особами, які відповідно до цього Кодексу не можуть набувати їх у власність, підлягають відчуженню протягом одного року.

3. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки несільськогосподарського призначення з віднесенням такої  земельної ділянки до категорії земель сільськогосподарського призначення, власником якої є особа, яка відповідно до положень цього Кодексу не може набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, така земельна ділянка підлягає відчуженню протягом одного року.»

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №3: Створюється шпаринка щодо набування земель у власність іноземними громадянами.

ВІДПОВІДЬ\ПРОПОЗИЦІЯ: На сьогодні, законопроект 2194 передбачає вилучення з частини першої статті 33 та частини першої статті 131 Земельного кодексу України слова «України»:

«Стаття 33. Земельні ділянки особистих селянських господарств

1. Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.»

«Стаття 131. Набуття права власності на земельні ділянки на підставі інших цивільно-правових угод

1. Громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.»

Задля уникнення ризиків, на які звертають увагу депутати, фахівці ВАР та USAID пропонують повернути слово «України» до частини першої статті 33 та до частини першої статті 131 Земельного кодексу України.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №4: Законопроектом передбачено виключити поняття особливо цінних земель і ґрунтів та повноваження Верховної Ради України щодо погодження питань їх вилучення, що відкриває шлях до приватизації земель заповідників і земель історико-культурного значення (стаття 150 Земельного кодексу України).

ВІДПОВІДЬ\ПРОПОЗИЦІЯ: Насправді, підготовлена до другого читання редакція законопроекту 2194 передбачала збереження більшої частини статті 150 Земельного кодексу України, вилучалася лише частина друга, яка не стосувалася ґрунтів:

«Стаття 150. Особливо цінні землі та порядок припинення прав на них

1. До особливо цінних земель відносяться:

а) у складі земель сільськогосподарського призначення: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових породах; лучно-чорноземні незасолені несолонцюваті суглинкові ґрунти; темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірсько-лісові та дерново-буроземні глибокі і середньо глибокі ґрунти; дерново-підзолисті суглинкові ґрунти; коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, дернові глибокі ґрунти Закарпаття;

б) торфовища з глибиною залягання торфу більше одного метра і осушені незалежно від глибини;

в) землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів;

г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення.

2. Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

3. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.»

Задля уникнення ризиків приватизації земель заповідників і земель історико-культурного значення, фахівці ВАР та USAID пропонують частину другої статті 150 не вилучати, а викласти у такій редакції:

«2. Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пункті "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.»

При цьому, враховуючи що Верховна Рада практично не розглядає дані питання, їх розгляд доцільно доручити Кабінету Міністрів як постійно діючому органу виконавчої влади, сформованому Верховною Радою України, а ось берегти від поверненню державі та громадам земель УААН, використання яких тісно пов’язане не стільки з наукою, скільки з корупцією, не варто.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №5: Власник земельної ділянки державної чи комунальної форми власності зможе без погодження з уповноваженим органом виконавчої влади самостійно змінити будь-яке цільове призначення земельної ділянки.

ВІДПОВІДЬ:  У цій частині законопроект змінювати не потрібно

Насправді, обирати цільове призначення власник земельної ділянки зможе лише після затвердження відповідною місцевою радою Комплексного плану просторового розвитку територіальної громади, яким її територія буде поділена на певні зони, і лише в межах тих видів цільового призначення, які затверджені для даної зони. При цьому, комплексний план перед цим має пройти громадські обговорення, погодження усіх державних інстанцій як у складі Архітектурної ради, так у складі комплексної будівельної експертизи, а ось окремому землекористувачу втретє та в «індивідуальному порядку» проходити ці кола пекла вже буде не потрібно.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №6: Передбачається новий документ, який подається іноземною юридичною особою, до заяви про придбання земельної ділянки.

ВІДПОВІДЬ: Немає такого документа

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №7: Надракористувачам надається першочергове право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення

ВІДПОВІДЬ: У цій частині законопроект змінювати не потрібно. Це абсолютно нормально. Видобуток надр – стратегічна галузь національної економіки, яка може існувати без додержання законних прав та інтересів володарів дозволів на спеціальне надрокористування на відповідній території.

«Стаття 130-1 .Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення

1. Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб'єкти:

а) особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва (перша черга);

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №8: Запровадження можливості передачі в оренду земельної ділянки не власником такої ділянки, а її фактичним користувачем.

ВІДПОВІДЬ: Немає такої норми. Проте, є корисна норма, що захищає спадкоємців та покупців переданих в оренду земельних ділянок:

«Стаття 148-1. Перехід права власності на земельні ділянки, що перебувають у користуванні…

4. Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №9: Місцеві державні адміністрації позбавляються повноважень щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

ВІДПОВІДЬ: У цій частині законопроект змінювати не потрібно. Місцеві державні адміністрації зараз таких повноважень не мають. Їх має Держгеокадастр і вони частково перерозподіляються від нього на користь громад.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №10: Передача більшості державних земель за межами населених пунктів громадам знімає з чиновників відповідальність та загрожує статусу України як унітарної держави

ВІДПОВІДЬ: У цій частині законопроект змінювати не потрібно. Передача земельних повноважень радам територіальних громад не підриває статус України як унітарної держави, проте «підриває» корупцію чиновників загальнодержавного та обласного рівнів. Це принципова позиція законопроекту, яку треба усіляко підтримати.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №11: Сертифіковані землевпорядники зможуть самостійно вносити результати своїх робіт до Державного земельного кадастру.

ВІДПОВІДЬ: У цій частині законопроект змінювати не потрібно. Такої постійної норми законопроектом не вводиться, а лише доручається Кабінету Міністрів провести відповідний пілотний проект, який або доведе або спростує антикорупційну ефективність та безпечність такого підходу, адже існуюча система, коли реєстрація земельних ділянок здійснюється чиновниками, які на знають місцевості та не є сертифікованими землевпорядниками, поки що доводить свою корупціогенність та не страхує від помилок.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №12: Законопроект нівелює обмеження 10 тисяч гектарів.

ВІДПОВІДЬ: У цієї частині законопроект змінювати не потрібно.Таких норм щодо власності у законопроекті немає, а щодо оренди – прямих обмежень не існує сьогодні і вони не вводяться ані цим, ані іншими законопроектами.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №13: Переважне право – це фікція, тому що нема переважного права для фермера, для ОТГ чи до сусіда.

ВІДПОВІДЬ: У цій частині законопроект змінювати не потрібно. Якщо нескінченно розширювати переважне право чи надавати його за ознакою розміру господарства, продавець (пайовик) взагалі не отримує справедливих грошей за свою земельну ділянку, а здорова економічна конкуренція буде штучно гальмуватися.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №14: згідно цього законопроекту можна буде розміщувати об'єкти енергосистеми без погодження із землевласниками.

ВІДПОВІДЬ: У цій частині законопроект змінювати не потрібно. Немає такої норми. Проте, є корисна норма, що:

«Стаття 76. Землі енергетичної системи

4. Лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їхнього цільового призначення, у тому числі за договорами сервітуту, укладеними з власниками або землекористувачами, зокрема постійними користувачами або орендарями земельних ділянок.»

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №15: Не можна обмежувати розмір земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для огородництва.

ВІДПОВІДЬ: У цієї частині законопроект змінювати не потрібно. Необмежене городництво – одна з розповсюджених корупційних схем отримання без аукціону необмеженої кількості сільськогосподарських земель. Обмеження надання нових земельних ділянок під городництво площею 0,60 га – не є ані надто дрібним, ані обтяжливим.

ЗАУВАЖЕННЯ ОПОНЕНТІВ №16: У законопроекті щодо нотаріальних дій некоректно вживаються поняття «посвідчується» та «засвідчується».

ВІДПОВІДЬ: Аграрний комітет підтримав ці правки при голосуванні до другого читання.