Сьогодні Україна потерпає від військової агресії. Збитки, які отримує агросектор, загрожують продовольчій безпеці світу. Для відбудови аграрної галузі потрібно вже сьогодні фіксувати злочини рф таким чином, щоб матеріали не мали жодного шансу піддаватись сумнівам у міжнародних судах.

Про це йшлося 14 грудня у Харкові, де за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради та Програми USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО), аграрії та експерти зібралися на круглий стіл «9 місяців війни. Збитки агросектору та перспективи їх відшкодування».

Ксенія Сидоркіна, керівниця програми USAID АГРО відзначила: «Сьогодні хочеться говорити по перспективи, про відбудову і відновлення. Аграрний фронт продовжує боротися за продовольчу безпеку світу, незважаючи на те, що збитки галузі перевищили вже $40 млрд. Агровиробників не можна лишити наодинці з проблемами, потрібно сформувати базу про злочини рф. Процес майбутнього відшкодування збитків ще незрозумілий, але документувати їх треба вже зараз, щоб потім не втратити можливість отримання компенсації». 

За її словами, Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) вже заплановано чимало нових проектів у царині агро. Зокрема, це буде сприяння проектам з глибокої переробки агропродукції, а також допомога з добривами та насінням. 

Україна вже підраховує збитки війни. Поки що нема єдиної методології, але вже формується єдиний державний реєстр. За підрахунками Київської школи економіки, які озвучив професор Олег Нів’євський, станом на вересень 2022 року,
прямі збитки агросектору становлять $6,6 млрд, або 23%. Непрямі -  $34,5 млрд, з останніх – майже половина отримана аграріями через блокаду морських портів силами рф та обмежені можливості експорту продукції.

«Маємо низькі закупівельні ціни на агропродукцію, у фермерів проблеми з ліквідністю та прибутковістю. Через це в Україні затягнуті жнива, проблеми з  посівною», - назвав поточні виклики агросектору Олег Нів’євський. 

Яскравим прикладом значних руйнувань агросектору є Харківщина. Андрій Дорожко, директор департаменту агропромислового розвитку Харківської обласної військової адміністрації розповів про ситуацію в регіоні: «500 тис. га потребують обслідування на розмінування, посівні площі вже цього року були зменшені на 54%, кукурудзи зібрали на 72% менше, озимих посіяно на 68% за минулорічні показники. Відбувається падіння обсягів у тваринництві: виробництво яєць зменшилося на 36%, м’яса - більше як на 50%». 

Сьогодні, щоб зафіксувати збитки, доцільно максимально використовувати відео та фотозйомку звичайним смартфоном, що стане доказом і буде викликати довіру міжнародних інстанцій.

Андрій Мартин, старший проєктний менеджер Земельної реформи Офісу Реформ Кабінету Міністрів України дав свої рекомендації агровиробникам:

«Дуже важливим питанням буде точність оцінки збитків. Є ризик, що нам не будуть довіряти, оскільки постраждала сторона не може бути об’єктивною. Тому методики фіксації збитків потрібні. Найперспективніший напрям відшкодування - це реальні збитки, пошкодження та руйнування. Упущена вигода - з цим будуть проблеми, бо її важче довести. Але якщо, за досвідом минулих війн, збирання доказів займало багато часу, на це шли роки, то сьогодні Україна має шанс значно прискорити ці процеси. В 90-ті роки доказом могли слугувати  здебільшого усні свідчення, сьогодні маємо смартфони, яким можна сфотографувати, зробити відео руйнувань і показати. Смартфони - це дієвий інструмент. Фото та відео приймуть в якості доказів міжнародні інстанції, де набагато простіші алгоритми ведення справ».

Ключове завдання аграріїв сьогодні - це документування збитків. При цьому банк доказів має бути таким, щоб українській стороні вірили у міжнародних судах, і агросектор мав змогу отримати компенсації.

«З самого початку роботи над цією проблематикою було зрозуміло, що існують певні невизначеності щодо механізму компенсацій, але наразі є впевненість, що відшкодування будуть, і агровиробникам зараз варто витратити час на документування збитків», - наголосив заступник голови ВАР Дмитро Кохан.

________________________________________________________________________________________________

Нагадаємо, ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), розпочали спільний проєкт з підтримки економічного відновлення аграрного сектору України, постраждалого внаслідок військової агресії росії проти України.

У рамках проекту впроваджуються найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. Створені методологічні рекомендації з фіксації злочинів - https://bit.ly/3VsTZwj

На основі зібраної інформації створюється доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України. У подальшому зібрана доказова база використовуватиметься для подання індивідуальних заяв або приєднання до вже існуючих колективних позовів до міжнародних судів з метою відшкодування завданої шкоди.

Паралельно працює безкоштовна консультаційна лінія для постраждалих фермерів. Для запитань та допомоги у фіксації збитків, телефонуйте +38 067 503 19 08.

Крім того, з 2 листопада функціонує Інтерактивна мапа руйнувань агросектору України. Портал створений, щоб показати реальні збитки с/г підприємств завданих російською агресією.

Зібрані доказі можна використовувати як приклад для власної фіксації, також дані відображені на мапі допоможуть благодійним організаціям та міжнародним інвесторам отримати інформацію про руйнування, щоб в подальшому підтримати підприємства.

Долучитися до збору доказової бази про воєнні злочини агропідприємства можуть на ресурсі – www.agrirecovery.com.ua.

Підготовлено завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), яка виконується компанією Chemonics International. Думка авторів не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду СШA.