Виробники харчової продукції та економісти заявляють про надмірні терміни відстрочок платежів за поставлену продукцію. Приміром, за договором вона може сягати 120 днів (при цьому середній термін реалізації — 14 днів).  Фактично ж оплата може надійти виробнику і на 160-ий день. Такі дії постачальники інколи пояснюють відсутністю грошей. Втім, за такої схеми саме виробники страждають найбільше — їх просто залишають без обігових коштів. До того ж вони стають неконкурентоспроможними по відношенню до іноземних постачальників, які мають дешевий фінансовий ресурс.

В нерівних умовах вже опинились і добросовісні учасники ринку, а у владних кабінетах в такій схемі почали вбачати навіть ознаки фінансової піраміди. До того ж ринок монополізується, оскільки кожний новий супермаркет закриває крамнички у радіусі 1 км. На думку виробників продукції, такі умови праці нівелюють можливість розвитку для бізнесу, не сприяють платіжній дисципліні та не захищають конкурентне середовище.

«Ми повинні підтримати українських виробників, які сьогодні займають слабку позицію на полицях супермаркетів. Це зміцнить нашу національну харчову безпеку, зробить конкурентоспроможними наших виробників і підтримає їх позиції на ринку, – каже народний депутат Дмитро Соломчук. – І найголовніше — це дасть поштовх для розвитку економіки. Є й відповідальні мережі, але наше завдання — створити законодавчий баланс між усім бізнесом. Ми не можемо допускати ситуацію, у якій через недоліки законодавства українські виробники програють конкуренцію іноземній продукції у великих роздрібних мережах».

Український виробник має створювати робочі місця і зрештою забезпечувати ріст ВПП.

«В Європі відтермінування платежів за продукцію залежить від термінів її реалізації і це нормальна практика. Виникають риторичні питання – чи справедливо для виробників отримувати гроші за продукт через пів року, тоді як за цей час, приміром, на третину може здорожчати його сировина? Наскільки чесною є ціна продуктів у великих мережах, яка подекуди може бути вдвічі більшою ніж у тих же крамницях мережі виробника?», - додає Дмитро Соломчук.

На думку нардепа, за таких умов усі виробники — постачальники мереж в країні недоотримують близько 5 млрд доларів, які залишаються в обігових коштах ритейлу. Останній ще сплачує передплату за всю імпортну продукцію. Через це українському виробнику дешевше зводити виробництво за кордоном, забезпечувати українців там роботою, платити там податки, а реалізовувати продукцію у мережах на території України.

Змінити цей стан може ухвалення законопроєкту №6155 «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами», який чекає розгляду в парламенті. Його зміст обговорили на зустрічі представники компаній-виробників та асоціацій-учасників ринку, зокрема, Всеукраїнської аграрної ради, Асоціації «Свинарів України», Асоціації виробників молока, Укркондпрому, Всеукраїнської асоціації пекарів та спільноти Бізнес100.

Документ окреслює вимоги до договорів купівлі-продажу, встановлює граничні терміни відтермінування виплат за отримані товари. Зокрема, за їх порушення встановлює розмір пені за кожний день несплати.

Окремо проєкт закону забороняє прописувати у договорі умови, які можуть змінити асортимент продуктів суб’єкта торговельної діяльності, застосувати  взаємозаліки при розрахунках за поставлені продукти, повертати їх постачальнику за винятком окремих випадків тощо.

«Ми сподіваємось, що народні депутати нарешті дослухаються до українського виробника, — говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. — Документ, що зараз чекає розгляду у парламенті, справді може стати основою для формування справедливих ринкових відносин у сфері реалізації харчових продуктів, коли жодна зі сторін не зможе зловживати своєю превалюючою ринковою силою. Ми чекаємо цього роками, а могли вже давно інвестувати свої ж чесно зароблені кошти у розвиток виробництва, замість того, щоб кредитувати закупівлю імпортних товарів торговельними мережами».

Олег Гетман, економіст, фахівець Економічної експертної платформи, зазначає, що у звичайних ринкових відносинах регулювання з боку держави не є доцільним. Проте, коли певний ринок має викривлення, у певних регіонах чи по всій країні спостерігаються прояви превалюючої ринкової сили окремих гравців ринку, необхідно втручання держави. «У підсумку викривлення ринку шкодить всім громадянам України. В ЄС вже давно діє окрема Директива Європейського Парламенту та Ради про недобросовісну торгову практику між підприємствами у сфері сільського господарства та продовольства. Вона забороняє дії, які можуть трактуватись як недобросовісні у відносинах між покупцями та постачальниками», — додає економіст.

Інформаційна довідка:

Проєкт Закону України "Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами" №6155 поданий на розгляд до ВРУ 8.10.2021, нині на опрацюванні комітету з питань економічного розвитку https://bit.ly/3nsamtb