У процесі євроінтеграції аграрний сектор України зіткнеться з новими викликами. Одним із них стане перехід на європейський перелік дозволених ЗЗР, що передбачає заборону близько 100 діючих речовин, які нині широко застосовуються на агропідприємствах. Впровадження європейських обмежень у використанні ЗЗР несе для українських аграріїв значні економічні ризики: це суттєво вплине як на врожайність, так і на прибутковість виробників.

Всеукраїнська Аграрна Рада спільно з аналітичним центром Smart Country протягом року проводила дослідження «Економічна оцінка втрат внаслідок застосування європейських обмежень щодо діючих речовин засобів захисту рослин (ЗЗР)». Результати було представлено 5 вересня на відкритому вебінарі для аграріїв.

Згідно з представленими розрахунками, щорічні мінімальні втрати агросектору України від переходу на європейський перелік дозволених ЗЗР сягатимуть понад $500 млн. Із них:

• зменшення вартості врожаю становитиме $202,7 млн;
• збільшення витрат на засоби захисту рослин — $297,6 млн;
• збільшення вартості внесення ЗЗР — $7,6 млн.

Заступник голови ВАР Михайло Соколов під час презентації результатів наголосив на масштабності потенційних втрат:

«Щорічно український агросектор буде втрачати не менше, ніж $500 мільйонів. Зниження прибутковості агровиробництва складе до 30% в залежності від культури. Це дуже суттєво і може призвести до того, що точка беззбитковості посунеться, і в несприятливі роки багато господарств працюватимуть у збиток. Від нововведень найбільше постраждають середні та дрібні аграрії».

Особливе занепокоєння викликає вплив європейських обмежень на окремі культури, які є основними для українського аграрного експорту.

«Для ріпаку, озимої пшениці та соняшнику ми маємо достатньо суттєву проблему в зв'язку з цією забороною. Ці втрати складають суттєву частину прибутку від їх вирощування. Більш того, подальше прискорене зростання резистентності шкідників та їх розповсюдження, через недостатній рівень контроля з боку дозволених препаратів, можуть зробити їх виробництво повністю збитковим. В цьому плані дуже симптоматично, що європейські переробники змушені імпортувати ріпак з України, бо європейські фермери вже не здатні забезпечити попит на нього», - підкреслив Михайло Соколов.  

Академік НАН України, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Віктор Швартау, подякував авторам дослідження  за серйозний аналітичний матеріал та підкреслив критичні ризики, які може спричинити скорочення переліку засобів захисту рослин.

«Коли ми говоримо про пестициди, треба враховувати, що, хоча вони можуть бути небезпечними, наслідки хвороб, з якими вони борються, ще більш небезпечні. Сьогодні кілька разів звучала тема резистентності. Я думаю, що дуже швидко ми стикнемося з ситуацією, коли буде не просто мультирезистентність, а внесення будь-якої діючої речовини призводитиме до резистентності до всіх пестицидів. Треба бути дуже виваженими щодо намагання щось заборонити. Наведені в дослідженні суми є дуже серйозними, але ми можемо втратити значно більше. Важко навіть уявити, наскільки далеко може зайти процес розкладу вітчизняного рослинництва. А рослинництво – це основа життя нашої держави: і економіка, і продовольча безпека, і військова стабільність», - застеріг науковець.

До дискусії  долучився експерт аналітичного центру Smart country Владислав Седик та наголосив, що аграріям потрібно бути активними:

«Нам важливо, щоб голос аграріїв був почутий і це було відображено у переговорних процесах України».

ВАР закликає аграріїв уважно оцінити результати дослідження, співвіднести їх із власним бізнесом та долучитися до формування спільної позиції галузі. Зібрані зауваження та пропозиції стануть основою для подальшого діалогу з Міністерством економіки. Мета цього процесу — забезпечити максимально безболісний перехід до європейських правил і зберегти аграрний сектор як ключову бюджетоутворюючу галузь України.