Починаючи з 24 лютого 2022 року Росія завдає нищівних воєнних ударів по Україні, європейській державі, населення якої становить 44 мільйони людей. Російські війська бомбардують великі і маленькі українські міста, вбиваючи сотні мирних жителів, і просуваються до української столиці - Києва, змушуючи жінок і дітей тікати, рятуючись від російських бомбардувань.

Вторгнення Росії в Україну є наймасштабнішою від 1945 року війною у світі, що породжує масову хвилю біженців з країни. А також загрожує максимально відчутно позначитись на світових ринках зернових та олійних і призвести до найглибшої продовольчої кризи в сучасній історії людства.

Нині Україна звернулася до провідних імпортерів російського зерна з офіційним закликом ввести ембарго або суттєво обмежити поставки з Росії оскільки виручка від продажу зерна йде на фінансування військових злочинів Росії проти України. Це в свою чергу ще більше може поглибити світову кризу продовольства.

Світова продовольча безпека під загрозою

Провідна Київська школа економіки (КШЕ) дослідила поточну ситуацію на світовому ринку зерна та представила найвірогідніші сценарії її подальшого розвитку. Згідно з останнім аналітичним матеріалом КШЕ «Російське вторгнення в Україну може загрожувати глобальній продовольчій безпеці та заморити голодом сотні мільйонів у всьому світі», на пшеницю та кукурудзу припадає майже 30% усіх калорій, тобто всієї їжі (у різних її формах), що споживається у світі. Україна і Росія разом експортують близько 30% всієї пшениці і близько 18% всієї кукурудзи в світі. При цьому, пшениця є ключовим товаром для забезпечення глобальної продовольчої безпеки, і сама лише Україна експортує близько 10% усієї пшениці та майже 16% усієї кукурудзи у світі.

Експерти КШЕ наголошують, що в цілому від поставок зерна з України залежать понад 400 мільйонів людей у ​​світі. Відповідно, війна в Україні кидає виклик глобальній продовольчій безпеці, питання якої особливо гостро стоїть нині для Близького Сходу та Північної Африки (Єгипет, Ємен, Ізраїль, Індонезія, Бангладеш, Ефіопія, Лівія, Ліван, Туніс, Марокко, Пакистан, Саудівська Аравія, Туреччина ), які є основними покупцями пшениці та кукурудзи на світових ринках. Населення більшості цих країн традиційно відчуває нестачу продовольства, якщо не страждає від голоду; наприклад:

  • у Єгипті понад 32,5% громадян живуть за межею бідності, що робить недоїдання та голод в Єгипті актуальною проблемою;
  • у Ємені рівень недоїдання серед жінок і дітей залишається одним з найвищих у світі: 1,2 мільйона вагітних або жінок, які годують груддю, і 2,3 мільйона дітей віком до 5 років потребують лікування від гострого недоїдання;
  • в Індонезії 14,3 відсотка населення живуть за межею бідності, а 19,4 мільйона людей не можуть задовольнити свої харчові потреби;
  • у Бангладеш 40 мільйонів людей залишаються без продовольства, а 11 мільйонів страждають від гострого голоду;
  • в Ефіопії 5,9 млн осіб страждають від гострої нестачі продуктів харчування;
  • у Лівані 22% домогосподарств відчувають нестачу продовольства;
  • у Лівії 83% людей живуть на менше ніж на 1,25 дол. США на день, 699 тис. людей відчувають нестачу продовольства;
  • у Пакистані 20,5% населення недоїдають, 44% дітей до 5 років відстають у розвитку;
  • в Іраку 2,4 мільйона людей відчувають гостру нестачу продуктів харчування та засобів до існування.

«На даний момент експорт зерна з України припинено, що в свою чергу загрожує дефіцитом продовольства у світі. «Якщо війна триватиме, Україна не зможе поставити світу решту 6 млн тонн пшениці та 15 млн тонн кукурудзи. Водночас, наразі припинено експорт з Росії, а отже звідти не буде експортовано ще близько 8 млн тонн пшениці», — наголошують економісти.

Посівна, збирання врожаю, експорт: короткострокові перспективи для України та Росії

В умовах війни неминучим є дефіцит виробництва та експорту. Згідно з аналізом КШЕ, на сьогоднішній день озимі культури (зокрема, пшениця) в Україні посіяні та перебувають в хорошому стані, але без своєчасної весняного підживлення врожайність істотно впаде. Лютий і початок березня були вирішальними, і наразі видається, що буде отримано достатні врожаї пшениці, якщо війна закінчиться в найближчі тиждень-два. Але через воєнні дії у більшості регіонів це фізично неможливо.

Обмеження поставок палива та мінеральних добрив (через порти) ускладнює ведення сільського господарства в інших (відносно безпечних) регіонах. Сівба ярих культур (кукурудза, фуражний ячмінь, соняшник) розпочнеться незабаром за нормальних умов (березень-квітень), насамперед - за умови закінчення війни в найближчі кілька тижнів; втім брак насіння, палива та добрив призведе до значного скорочення виробництва та експорту.

На озимі посіви в Росії, швидше за все, ситуація не вплине, але нинішні болючі санкції (SWIFT) і вихід основних міжнародних постачальників сільськогосподарської техніки та інших виробничіх ресурсів з російського ринку доволі негативним чином позначаться на врожайності в країні. Більше того, Росія не зможе експортувати зерно в осяжному майбутньому, що робить виробництво зерно набагато менш привабливим для місцевих аграріїв в найближчі сезони.

Довгострокові наслідки для всіх

Згідно з аналізом експертів КШЕ, Україна та Росія не зможуть здійснювати експортні операції в найближчі 2-3 роки. Через прогнозоване значне скорочення обсягів врожаю експорт з України та Росії в наступному маркетинговому році буде малоймовірним. Втім, якщо війна закінчиться в найближчі кілька тижнів, деякі експортні поставки все ж таки стануть можливими. У гіршому ж випадку (за умови продовження війни) світові ринки недоотримають близько 60 млн тон пшениці, 38 млн тон кукурудзи та 10,5 млн тон ячменю, тобто, обсяги світового експорту зерна різко скоротяться. Перспективи врожаїв олійних культур (соя та рапс) та виробництва рослинних олій в регіоні лише підсилюють негативні прогнози щодо ситуації. Щоби повернутися до довоєнного рівня, знадобиться принаймні 2-3 роки, а недоотримані обсяги зерна буде важко компенсувати за рахунок інших світових виробників продукції.

Суттєве підвищення світових цін на зерно вже розпочалося. За короткий проміжок часу,  лише за один тиждень російської війни в Україні, ціна пшениці зросла на 26%, або майже на 85 доларів за тонну. У середньостроковій же перспективі припинення експорту з України та Росії може призвести у 2022 році до зростання цін на світовому ринку на 30%.

«Таким чином, починає розгортатися велика глобальна гуманітарна криза. Сотням мільйонів людей загрожує нестача продовольства та велика гуманітарна криза, яка загрожує не лише Україні, а й багатьом країнам-імпортерам зерна з низьким рівнем доходу», — підсумували експерти.

Субота, 5 березня 2022

 

SaveUaФіксація збитківагроцентр

Партнери