Виправити ситуацію із експортом української агропродукції може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність. Про це заявив Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), передає ubr.ua.

«Війна навряд чи викличе в Україні проблеми із продовольчим забезпеченням, але вона вже зараз призвела до протилежного лиха — утруднення експорту сільгоспсировини. Як виявилося, морським портам, які рф почала блокувати ще до активних бойових дій, немає альтернативи щодо вивезення зерна на міжнародні ринки. У результаті морська блокада може викликати глобальну кризу у всій сільськогосподарській галузі України, яка є ключовою для її економіки. Через відсутність продажу старого врожаю у аграріїв не вистачить коштів для збирання нового та подальшої діяльності», — йдеться в повідомленні.

Зауважимо, що через морські порти раніше проходило 98% усіх українських постачань зерна за кордон. Перенаправити цей обсяг на інші напрямки — залізничний та автотранспортний — неможливо. Згідно з заявою «Укрзалізниці», її експортні потужності становлять 20 тис. тонн на день. Навіть якщо вони їх подвоїть, у річному вираженні це буде близько 12−15 млн т. Водночас звичайні обсяги експорту агропродукції з України — 50−60 млн т.

«Подвоїти добові обсяги не вдасться. За оцінками ВАР, гранично експорт залізницею може становити 700 тис. т на місяць. У кращому разі його можна буде збільшити на мільйон тонн за рахунок річкових перевезень Дунаєм до Європи, відкриття яких зараз обговорюється. Але навіть разом із Дунайським напрямком, який якщо і буде відкрито, то не найближчими днями, Україна зможе вивезти 20,4 млн т зерна на рік», — коментує Михайло Соколов.

Водночас один лише невивезений до початку війни врожай кукурудзи, за оцінками Української зернової асоціації, сягає 14−15 млн т (загалом до експорту планувалося 32 млн т кукурудзи при загальних зборах у 38 млн т). До них слід додати до 8 млн т пшениці — за 2021 рік Україна зібрала 33 млн т цієї культури, з яких вивезла 18 млн т. Споживання внутрішнього ринку зазвичай становить близько 7 млн т пшениці.

«Сумарно ж наявні в Україні надлишки врожаю, які можна було б експортувати без збитків для внутрішнього ринку, але неможливо через закриті порти, досягають близько 34 млн т. За розрахунками влади, для реалізації посівної кампанії необхідно 50 млрд грн. Цієї суми достатньою для фінансування посівної кампанії, але з видачею кредитів на практиці поки що виникають складнощі — залучені до програми банки, виявилися ментально не готові до війни і продовжили узгоджувати позики щодо шаблонів мирного часу», — наголошує заступник голови ВАР.

З одного боку, процедура оформлення кредиту залишається тривалою та забюрократизованою. З іншого боку, ті аграрії, які працюють у регіонах, де проходять активні бойові дії — Чернігівській, Київській, Харківській областях, на півдні України, взагалі стикалися з категоричною відмовою у видачі позик лише на підставі знаходження у зазначених регіонах.

«Виділених державою грошей достатньо, але на практиці до аграріїв вони оперативно не доходять, а посівна кампанія має ось-ось початися. Ми зараз порушили у Мінагрополітики питання, щоб хоча б держбанки таку політику змінили», — повідомив Соколов.

Крім того, якщо порти будуть і надалі блоковані, не можливо буде вивезти весь попередній урожай до збирання цьогорічного. Це буде дуже велика проблема.

«Українські потужності для одночасного зберігання зерна сягають лише 50 млн т. Сума ж неекспортованого старого врожаю (34 млн т) і запланованих обсягів нового (як мінімум 70 млн т) може вдвічі перевищити цей рівень. Дещо збільшити потужності для зберігання зерна можна за рахунок альтернативних елеваторам технологій, так званих „зернових рукавах“ з поліетилену, проте кардинально виправити ситуацію може лише зняття блокади з морпортів. Без цього аграрії не зможуть отримати дохід, розрахуватись із попередніми позиками та будуть змушені призупинити діяльність», — підсумував Михайло Соколов.