Питання: На який період можна відправити людину у відпустку за свій рахунок, чи є кісь зміни при карантині?

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику можна надавати відпустку без збереження заробітної плати на строк, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 15 календарних днів на рік (ч. 1  ст. 26 Закону «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР).

З 17.03.2020 статтю 26 Закону про відпустки доповнили відповідною нормою: У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати не включається у загальний строк, встановлений частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 26 Закону про відпустки).

Підстава – підпункт 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-ІХ. Закон діє з дня, коли його опублікували – 17.03.2020.

Отже, карантин встановив уряд України, тому строк відпустки без збереження зарплати за угодою сторін на період карантину може перевищувати 15 к. д (з 17 березня). Тобто, працівник за згодою із роботодавцем може отримати відпустку без збереження заробітної плати на весь час дії карантину. У разі особистої потреби (за сімейними обставинами) працівник може скористатися такою відпусткою у інший період на строк до 15 календарних днів.

Відпустка без збереження заробітної плати надається працівникові на підставі письмової заяви. У ній має бути зазначено:

-  причину, через  яку працівник просить надати неоплачувану відпустку;

-  дату початку відпустки;

-  тривалість відпустки.

Після розгляду заяви видається наказ (розпорядження) про надання відпустки за свій рахунок.

Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.

Якщо працівник бере відпустку без збереження заробітної плати під час карантину, в заяві слід зазначити «у зв'язку із запровадженням карантину», а також зробити посилання на постанову КМУ, за якою вводиться карантин.

Не плутайте відпустку за угодою сторін на час карантину (ч. 2 ст. 26 Закону про відпустки) із відпусткою без збереження зарплати працівникам із дітьми на час карантину (п. 3-1 ч. 1 ст. 25 Закону про відпустки). Обидві відпустки надаємо наказами, але у наказі про відпустку за статтею 25 Закону про відпустки зазначимо як підставу свідоцтво про народження дитини та реквізити розпорядчого акта КМУ, органу місцевого самоврядування чи закладу освіти. Якщо працівниця має дитину віком до 14 років і просить про відпустку без збереження зарплати, відмовити їй неправомірно. Таку відпустку надаємо в силу суб’єктивного права працівника. Відпустку ж за угодою сторін на час карантину може оформити як працівник, який не має дітей, так і працівниця з дітьми будь-якого віку.

ВАЖЛИВО! Відправити всіх працівників у відпустки за власною ініціативою роботодавець не може, оскільки це є порушенням трудового законодавства. За це передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.  Відповідальність – адміністративна – до 1700 грн (ст. 41 КпАП), кримінальна – визначена ст. 172 ККУ.