Всеукраїнська Аграрна Рада вважає недостатніми «напівзаходами» ініціативу Міністерства інфраструктури щодо часткового вирівнювання та індексації коефіцієнтів на перевезення вантажів залізницею, оскільки таке рішення не забезпечує головного результату – вирівнювання тарифів для всіх категорій вантажів, консервує несправедливі перекоси в тарифоутворенні та прирікає залізничну інфраструктуру на подальше руйнування.

ВАР наголошує: одні галузі економіки та Укрзалізниця в цілому не повинні субсидувати роботу інших – тарифи повинні відповідати витратам на перевезення відповідних вантажів. Політика підтримки одних галузей коштом інших є результатом олігархічної змови задля отримання корупційної ренти. Все це веде до викривлення економічних стимулів та неефективного використання ресурсів, що  негативно відображається на економіці всієї країни і робить всіх громадян України біднішими. 

Ще з 1997 року в сегменті вантажних перевезень склалась нездорова ситуація, коли тарифи на перевезення різних видів вантажів кардинально різняться між собою. Так, коефіцієнт на перевезення вантажів 2-го тарифного класу, серед яких і аграрна продукція (зерно, сіно солома, корма), на 34% перевищує коефіцієнт на перевезення вантажів 1-го тарифного класу (руда, вугілля, торф, бітум тощо) та на 46% є вищим ніж перевезення позакласної групи товарів — будматеріалів для доріг. Крім того, вартість перевезення порожніх вагонів для 2-го тарифного класу на 20% вища ніж для 1-го та позакласної групи товарів. При цьому в структурі перевезень на залізорудну сировину доводиться 26%, будівельних матеріалів — 20%, кам’яного вугілля — 16%, а зерна та продуктів перемолу – 12%

В результаті Укрзалізниця зазнає збитків, руйнується залізнична інфраструктура, скорочується вантажообіг залізницею та зростає автодорогами, що також призводить до їх швидкого руйнування. Так з 2018 до 2019 року обсяг перевезень вантажів автомобільним транспортом зріс з 187,1 млн. тон до 244,2 млн. тон. У той час як обсяг перевезень залізницею стабільно скорочується. Так у порівнянні з піковим 2011 роком, коли було перевезено залізницею 468 млн т, у 2019 перевезено вже 312,9 млн т, а у 2020 році встановлено антирекорд - 305,5 млн т.

Разом з тим, міністерство інфраструктури замість повного вирівнювання тарифної політики пропонує напівзаходи: збільшити у два етапи коефіцієнти на перевезення вантажів для 1-го та 2-го тарифних класів. З 1 вересня 2021 року на ці види товарів пропонується збільшити вартість перевезення на 8%. Другий етап підвищення передбачається з 1 січня 2022 року. Тарифи на перевезення руди зростають на 30%, на перевезення агропродукції – на 15%. Однак, і після підвищення тарифів розрив між вартістю перевезення 1 вагону зерна та руди хоч і скоротиться, все одно буде більш ніж суттєвим, — 38%.

Також на 26% підвищуються тарифи на перевезення позакласної групи товарів  —будматеріалів. Як і в випадку с 1-м тарифним класом, навіть після такого зростання вартість перевезення 1 вагону зерна буде вищою на 40% вартості перевезення 1 вагону будматеріалів. Повністю вирівнюються лише тарифи на перевезення порожніх вагонів — з 1 вересня цього року.

Таким чином, запропоновані зміни не усувають несправедливість в тарифоутворенні, залишають різні галузі в нерівних умовах, не вирішують повністю проблем самої Укрзалізниці, але консервують залишкові дисбаланси замість їх повного та рішучого усунення та .

Наприклад, у пікові роки високих врожаїв, агровиробники стикаються з неможливістю вчасно доставити вирощену продукцію в порти через низьку швидкості руху потягів і дефіцит локомотивів. Це веде до зриву виконання контрактів та втраті валютної виручки, вимаганню хабарів за поставку вагонів та надання маршрутів. Востаннє така ситуація склалась у 2019 році і очікується в цьому році також.

Системним рішенням описаних проблем є виконання Україною взятих на себе в рамках Угоди про асоціацію з ЄС зобов’язань щодо реформування Укрзалізниці, яке передбачає поділ монополіста на окремих операторів інфраструктури і перевезень, та наданню всім перевізникам універсального тарифу на доступ до інфраструктури. Це дозволить створити конкурентний ринок послуг перевезення та повністю відмовитись від системи поділу вантажу на класи і тарифів на них. Однак, відповідний законопроєкт № 1196-1 від 06.09.2019 «Про залізничний транспорт України» уже два роки лежить без руху в комітеті ВРУ з питань транспорту та інфраструктури.

ВАР закликає уряд виконати взяті на себе євроінтеграційні зобов’язання та звернутися до парламенту з вимогою про прискорений розгляд законопроєкту № 1196-1, а до його прийняття повністю вирівняти тарифи на вантажні перевезення, що не лише вирішить проблеми зі збитковістю роботи Укрзалізниці і дозволить почати відновлення залізничної інфраструктури, але й послабить опір щодо прийняття вищезгаданих законодавчих змін.