Українські аграрії, особливо у прифронтових та фронтових регіонах, сьогодні працюють на власний ризик і часто не мають доступу до кредитів чи страхування. Без державних гарантій дрібні та середні господарства не можуть інвестувати в розвиток і зберігати виробничий потенціал.

Про це в ефірі «Єдині новини» розповів Денис Марчук, заступник голови ВАР:

«Аграрії прифронтових територій за власний кошт встановлюють обладнання, зокрема системи РЕБ, які можуть глушити сигнали та частково захищати сільськогосподарську техніку. Це приватна ініціатива виробників, адже вони намагаються обслуговувати свої поля більш безпечно. Проте така діяльність здійснюється виключно на власний ризик. Усі можливі втрати та економічні збитки, яких вони зазнають, ніхто не компенсує».

Для вирішення цієї проблеми потрібен механізм державних фінансових гарантій, що дасть змогу виробникам продовжувати роботу.

«Одне з питань, над яким  ВАР планує працювати у 2026 році, є запровадження державних фінансових гарантій для аграріїв. Це дозволить виробникам отримувати кредити навіть у випадку, якщо вони тимчасово не можуть здійснювати виплати, адже держава виступатиме гарантом. Ми наполягаємо, щоб ця програма хоча б охоплювала прифронтові та фронтові території, де людям найважче», — повідомив заступник голови ВАР.

Можливостей для впровадження таких фінансових гарантій достатньо, але потрібна політична воля.

«Не бракує партнерів, бракує політичної волі надати гарантії. Аграрії, незважаючи на проблеми, обстріли, вони хочуть працювати. Інше питання, що не вистачає ресурсів. ВАР, наприклад, своїм учасникам, в яких виникли проблеми, за рахунок інших учасників з центральної, західної України, передає добрива, насіння. Але це не може бути загальнодержавною політикою, тому що ВАР - це громадська організація. А коли б держава виступила в ролі гаранта перед банками, це б значно посилило співпрацю аграріїв з фінансовими установами», — вважає Денис Марчук.

Окрім проблем виробництва агробізнес має і проблеми збуту. Нещодавно в середині країни була створена штучна перепона для експорту олійних культур.

«Було прийнято закон, який обкладає митами 10%  експорт сої та ріпаку. У ньому передбачалося, що виробники чи кооперативи, які самостійно вирощують продукцію, можуть експортувати її без мита. Однак після набуття законом чинності з’ясувалося,  що непрописані норми, яким чином це відрегулювати на митниці. У результаті вже понад місяць експорт сої та ріпаку фактично заблокований.  Простоюють кораблі, бізнес несе колосальні збитки на мільйони доларів. ВАР продовжує працювати з Міністерством економіки, екології та сільського господарства над розробкою постанов, які визначать пакет документів для підтвердження власного виробництва. Це дозволить тим, хто сам виростив продукцію, продавати її без сплати мита», — додав Денис Марчук.