Експертка заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна» Яна Бугрімова взяла участь у круглому столі “Формування консолідованої позиції агробізнесу щодо кліматичної політики, зокрема - НВВ2 та Європейського Зеленого Курсу”.

            В ході круглого столу було наголошено, що Європейський Зелений Курс  (оголошений Європарламентом наприкінці 2019 року) стосується українського агросектору через політику “Від лану до столу”. Оскільки Україна значні об'єми агропродукції експортує до ЄС, то вітчизняні виробники можуть стикнутися с рядом нових бар’єрів, в тому числі:

- нові регуляторні обмеження до товарів (наприклад, нові обмеження залишкових рівнів пестицидів та антибіотиків у товарі, потребу сертифікації товару щодо відсутності впливу його виробництва на вирубку лісів та ін. );

- вуглецевий корекційний механізм імпорту (далі – ВКМІ), що є податком на викиди парникових газів, асоційованих з виробництвом товару (архітектура цього інструменту ще формується; агропромислові товари поки що не фігурують у першому ешелоні підконтрольних товарів, але окремі країни ЄС вже обговорюють це питання).

Україна, виконуючи прийняті міжнародні зобов’язання, також формує власну екологічну політку та визначає свої кліматичні амбіції.

Так, Міністерством екології розроблений проект Другого національно визначеного внеску (НВВ2), в рамках якого Україна зобов’язується досягти скорочення викидів парникових газів до рівня 65% від 1990 року, в тому числі за рахунок скорочення викидів в сільському господарстві. На думку учасників круглого столу, зобов’язання щодо скорочення викидів в галузі сільського господарства не є обґрунтованими та потребують додаткового обговорення. Окремо зазначено, що Україна не може копіювати політику ЄС з декарбонізації агросектору через відмінну структуру викидів парникових газів.

Також, були окреслені інші напрями формування внутрішньої та зовнішньої політики України, де представники сектору повинні зайняти активну позиції та пропонувати своє бачення, в тому числі  щодо:

підготовки консолідованої позиції Уряду та аграрного бізнесу до Саміту по Продовольчим системам в вересні 2021 р.;

поетапного створення системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ) емісій парникових газів у с/г та виробництві продуктів харчування (по всьому ланцюгу доданої вартості). Допуск сільгоспвиробників до системи торгівлі викидами парникових газів.

                 Представник ВАР Яна Бугрімова відзначила, що ЄЗК — це вже незворотня тенденція, яка буде на порядку денному ЄС впродовж десятиліть. У цьому контексті, задача українського агробізнесу — відстоювати власні інтереси, створити інституційний механізм, що буде представляти галузь на урядовому рівні на постійній основі.

За результатами круглого столу було вирішено створити на базі UBTA спільну робочу групу за участі представників аграрних об’єднань з метою:

• аналізу існуючих моделей НВВ2, проведення альтернативних розрахунків, в т.ч. розрахунків необхідного фінансування агросектору для декарбонізації виробничих процесів;
• розробки економічно обґрунтованого Зеленого Курсу в аграрному секторі України (Аграрний Green Deal Smart) та доопрацювання НВВ2.