Український ринок картоплі має значний потенціал, однак його розвиток стримується відсутністю ефективного насінництва та домінуванням сировинної моделі. Про це заявив член правління ВАР Микола Гордійчук, директор «Агріко Україна», під час виступу перед студентами Уманського національного університету.

За його словами, попри значні обсяги виробництва, професійне картоплярство в Україні залишається обмеженим, а сам ринок характеризується високою конкуренцією та низькою доданою вартістю продукції.

«Картопля в Україні традиційно сприймається як простий і дешевий продукт, якого на ринку багато. Через це формується висока конкуренція і постійний тиск на ціну. У такій ситуації виробника дуже легко замінити іншим постачальником. Саме тому важливо не просто вирощувати картоплю, а створювати додаткову цінність для споживача. Без цього залишатися конкурентним на ринку стає дедалі складніше», - вважає Микола Гордійчук.

В Україні зареєстровано близько 200 сортів картоплі, однак лише близько 20% з них — вітчизняної селекції. Водночас ключовою проблемою залишається не відсутність сортів, а брак якісного насіннєвого матеріалу.

«В Україні є хороші сорти і сильні селекціонери, але фактично відсутнє насінництво. Якщо виробник звертається до Інституту картоплярства НААН і хоче придбати, наприклад, 20 тонн насіннєвої картоплі, він може отримати лише кілька тонн. Цього недостатньо навіть для базового виробництва. Саме тому українська селекція не масштабується і не займає належного місця на ринку», - наголосив директор «Агріко Україна».

Додатковим обмеженням для галузі є також відсутність можливості експорту української картоплі до країн ЄС через невідповідність фітосанітарним вимогам. Водночас, за словами Миколи Гордійчука, навіть за наявних умов картопля може бути економічно привабливою для вирощування.

«Ця культура потребує значних інвестицій і є однією з найбільш капіталоємних в аграрному секторі. Але при правильній організації виробництва вона може бути прибутковою. Важливо розуміти економіку процесу і працювати не лише з врожаєм, а й з ринком. Навіть за помірної маржинальності картопля здатна забезпечувати стабільний фінансовий результат», - вважає експерт.

Одним із ключових напрямів розвитку галузі є створення доданої вартості та зміна підходу до продукту. Зокрема, сегментація картоплі за кулінарним призначенням дозволяє краще відповідати потребам споживача та формувати стійкий попит.

«Ми повинні виходити з потреб споживача і розуміти, що він купує не сам продукт, а результат. Людина обирає не просто картоплю, а страву, яку вона буде готувати. Саме тому важливо пояснювати, для чого призначений продукт і як його використовувати. Такий підхід дозволяє відійти від цінової конкуренції і сформувати власну нішу на ринку», - поділився досвідом Микола Гордійчук.

Подальший розвиток картоплярства в Україні, за оцінкою експерта, залежить від інвестицій у насінництво, впровадження ефективних бізнес-моделей та переходу до виробництва продукції з вищою доданою вартістю.