У зустрічі взяли участь Голова Комітету у справах села Сейму Республіки Литва Вікторас Пранцекіс, Голова Комітету з економічних питань Сейму Республіки Литва Казіс Старкевічюс, Голова Комітету сільського господарства та сільського розвитку Сейму Республіки Польща Мирослав Малішевський, Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський, голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун, заступники міністрів аграрних міністерств країн учасників зустрічі та представники провідних аграрних асоціацій України, Литви та Польщі. Це перша подібна зустріч в історії Сейму.

Учасники обговорили заборону на імпорт російських та білоруських зернових до Європейського Союзу, шляхи подальшого розвитку імпорту українських зернових до ЄС, можливість посилення санкцій щодо російських та білоруських продуктів харчування, а також інші виклики, з якими сьогодні стикається аграрний сектор, серед яких, зокрема, боротьба з ворожою пропагандою рф, ціновий демпінг з боку агресора та недобросовісна конкуренція.

Очільник Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун подякував литовським партнерам за всебічну підтримку і організацію зустрічі та звернувся до польських колег щодо розблокування українсько-польського кордону, пояснюючи, що вантажі, які наразі чекають на пунктах пропуску йдуть транзитом в інші країни та вивозять вантажі ще за старими контрактами, а також агропродукцію, яка не створює конкуренції на польському ринку, зокрема, малину та мед.

«Дякуючи ЗСУ у нас працює морський коридор, тому українським агровиробникам значно вигідніше експортувати морем, а не через Польщу, що ми і робимо. Наразі через українсько-польський кордон транзитом йдуть вантажі до інших країн за старими контрактами. За лютий цього року загальний обсяг експорту всієї агропродукції з України становив 7,3 млн тонн, з яких 432 тис тонн йшли через Польщу. На піку ця цифра становила 797 тис тонн. Зважаючи на це, мені важко пояснити нашим аграріям чому зі сторони польських колег виникає такий супротив, адже велика частина агропродукції, яка зараз блокується польськими протестувальниками перероблялася у Польщі, що дозволяє польським переробникам та тваринникам добре заробляти. Тому наявне блокування шкодить обом країнам. Також, справедливе питання, чому в той час як українські аграрії потерпають від нищівних ударів по господарствам та втрачають людей, російське зерно продається в ЄС, європейські компанії продають в рф сільськогосподарську техніку та насіння, але блокують транзитні вантажі з України чи імпорт продукції на ринок, яка не створює тиску для європейських виробників?», - зауважив Андрій Дикун. 

Учасники української делегації представили аналітику щодо зменшення обсягів транзиту агропродукції польською територією, зазначивши, що найближчі місяці український транзит зменшиться до рівня 250-300 тис тонн на місяць, як було до повномасштабного вторгнення рф. Також українська сторона наголосила на необхідності прийняття рішення Європарламенту щодо обмеження імпорту і транзиту з білорусі і росії, що в свою чергу зменшить тиск на польський ринок.

«Поділяємо стурбованість польських фермерів і розуміємо в якій складній ситуації вони знаходяться. Хочемо зберегти наші дружні відносини і так як ми сусіди – двосторонні торговельні зв’язки. Україна та Польща мають прикладати максимум зусиль аби спільно гарантувати продовольчу безпеку у світі» - сказала Марія Дідух, директорка Всеукраїнського аграрного форуму.

Представники трьох країн погодились, що заборона імпорту та транзиту російського зерна стане одним із ефективних заходів вирішення проблеми.

«В складному становищі знаходяться аграрії обох країн, проте найважче зараз українським аграріям, які втратили свої господарства, або підприємства яких знаходяться на окупованих територіях і саме їх врожаї ворог експортує до країн ЄС, як свої власні», - сказав Іван Чайківський, секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Учасники зустрічі напрацювали п’ять важливих пунктів для спільної декларації, яка включатиме повну заборону транзиту та імпорту російських і білоруських продуктів харчування до країн ЄС та інтервенційні закупівлі української агропродукції для стабілізації цін на ринку.  

«Ми повинні сконцентруватися на спільному пакеті допомоги для України, щоб відновити ринки, які Україна мала до війни. Сподіваємося, що формат Люблінського трикутника зміцнить стратегічне партнерство між Литвою, Польщею та Україною, сприятиме взаємовигідній торгівлі та регіональному співробітництву, а також спільному подоланню викликів, що виникають», - резюмував Казіс Старкевічюс, голова Комітету з економічних питань Сейму Литви.

Всеукраїнська Аграрна Рада дякує литовським партнерам за підтримку та всебічне сприяння у вирішенні україно-польського питання, та польським – за бажання почути всі аргументи і сприяти підтримці світової продовольчої безпеки та продовженню взаємовигідних двосторонніх торговельних зв’язків.

Наступна зустріч в такому ж форматі запланована в Україні.