У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №6199-1, покликаний врегулювати частину проблемних питань щодо ринку землі, а саме – нотаріальне посвідчення угоди купівлі-продажу земель с/г призначення. Як зазначає юристка ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова, низка норм даного законопроєкту є позитивною для ринку земель с/г призначення.

1. Визначення площі землі, яка перебуває у спільній сумісній власності подружжя

Згідно з чинним законодавством, аби проконтролювати, чи покупець с/г землі не вийшов за обмеження у 100 га, нотаріус при посвідченні угоди купівлі с/г землі повинен перевірити його попередні шлюби. Він мусить уточнити, чи не було іншої землі, яку таке подружжя придбавало 10-20 років тому і тепер має цю землю на праві спільної сумісної власності. Адже в такому випадку земля розподіляється 50/50 відсотків.

«Законопроєктом 6199-1 пропонується передбачити, що не буде зараховуватись у спільну площу вся земля подружжя, а лише та, яка перебуває на праві власності одного з подружжя. Наприклад, земля дружини не буде зараховуватись у власність чоловіка і навпаки. Тобто в кожного буде рахуватись конкретно та площа, яка за ним офіційно зареєстрована. Це дуже позитивна зміна і ми її підтримуємо», — зазначила Вікторія Кіпріянова.

2. Нотаріуси не перевірятимуть покупців деяких с/г ділянок на предмет дотримання ними обмеження у володінні землею до 100 га

Норма стосується:

• земельних ділянок площею до 0,25 га, з цільовим призначенням під садівництво;
• земельних ділянок площею до 1 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (ОСГ), які знаходяться  у межах населеного пункту.

Як зазначає Вікторія Кіпріянова, при посвідченні договорів по придбанню землі с/г призначення, незалежно від того, що це за земля, нотаріус повинен провести величезну кількість перевірок, які займають багато часу. Відповідно, послуги нотаріуса стають значно дорожчими. Однак, існують землі с/г призначення, які за своєї площею є доволі маленькими, наприклад, земля для садівництва. Згідно із законодавством, під такі цілі передається площа не більше 12 соток. Або наприклад шматочок городу біля будинку приватизували під ОСГ (це досить поширена практика). Відповідно, вартість такої землі є неспівмірною з вартістю послуг нотаріуса. Тому з самого початку впровадження обігу земель с/г призначення обговорювалась пропозиція зробити певне виключення з правил, при яких ця складна перевірка нотаріусом проводитись не буде, що спростить процедуру та, відповідно, знизить вартість послуг. 

«Це також дуже позитивна норма, яка значно полегшить і роботу нотаріусів, і сам процес купівлі-продажу певних видів с/г земель. Згідно із законопроєктом, перевірка набувача земельної ділянки не буде проводитись у випадку набуття земельної ділянки с/г призначення для ведення садівництва, площею до 0,25 га, та для ведення особистого селянського господарства, площею до 1 га, яка розташована в межах населених пунктів. Але якщо землі для ОСГ розташовані за межами населених пунктів, то перевірка буде проводитись по стандартній процедурі. Разом з тим,  сам набувач земель має заявити і гарантувати, що він відповідає вимогам законодавства і немає у своєму володінні землі понад 100 га на даний час», — пояснила юристка.  

3. Можливість розраховуватись готівкою при купівлі земель с/г призначення

Наразі законодавством передбачається, що всі розрахунки, пов’язані з продажем земель с/г призначення, повинні відбуватись у безготівковій формі. Разом з тим, законопроєкт 6199-1 передбачає можливість розраховуватись готівкою при купівлі згаданих ділянок: до 0,25 га для садівництва та до 1 га для ОСГ в межах населених пунктів.

4. Врегулювання порядку викупу державної та комунальної землі  

Наразі існує розбіжність між Земельним кодексом України, зокрема, п. 6 прим. 1 перехідних положень та Постановою Кабміну про порядок розстрочки при купівлі державної та комунальної землі, яка призвела до того, що купівля таких земель виявилась просто заблокованою.

«Якщо у постанові Кабміну говориться про те,  що розстрочка передбачає перший платіж 50% від суми, то у Земельному кодексі взагалі нічого про порядок розстрочки не сказано. Тепер же у законопроєкті №6199-1 пропонується передбачити саме у Земельному кодексі можливість розстрочки рівними платежами протягом 10 років без вимоги 50% першого платежу», — уточнила Вікторія Кіпріянова.   

Окрім того, у законопроєкті деталізуються деякі питання в частині реалізації переважного права на купівлю земель с/г призначення. Наприклад, що відмова суб’єктів переважного права має бути оформлена у формі нотаріальної заяви, а саме переважне право може бути передано на певний строк.

Нагадаємо, експерти заснованого ВАР аналітичного центру «Розумна країна» підготували законопроєкт №6222, який виправить основні недоліки притягнення вантажовідправника до адміністративної відповідальності у сфері габаритно-вантажного контролю.