В Україні розпочинається новий політичний сезон – цього тижня починає свою роботу шоста сесія Верховної Ради України дев’ятого скликання.
Агровиробники очікують і від законодавчої, і виконавчої гілок влади ухвалення низки законопроєктів та рішень, які допоможуть вивести агросектор на якісно новий рівень.
Розвиток зрошення
Аграрії півдня давно чекають на ухвалення законопроєкту 5202-д "Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель".
Двічі парламент провалив його голосування у першому читанні, хоча документ має надважливе значення для розвитку зрошення.
Наразі в Україні поливається близько 500 тис. га земель. Це при тому, що на початок незалежності Україна мала 2,3 млн га таких земель.
Документ передбачає створення організацій водокористувачів (ОВК) – неприбуткових організацій агровиробників, які зможуть брати на баланс об’єкти меліоративної системи нижнього рівня та модернізувати їх.
Вкладати як власні кошти, так і залучати інвестиції для розвитку зрошувальних систем. Таким чином, ухвалення законопроєкту 5202-д дасть можливість відродити зрошувальну систему України.
Консолідація земель
Вирішення питання консолідації земель в умовах відкритого ринку землі є особливо актуальним. Власне, це продовження земельної реформи і один з важливих пунктів її подальшого успіху.
Утворення черезсмужжя на полях або так званої "шахматки" — коли власники паїв самі обробляють свої наділи, які знаходяться в кількох місцях поля — утруднює обробіток землі та здорожчує його.
Закон про консолідацію земель, який прийняли у 2018 році, на жаль, недієздатний. Його норми передбачають необхідність вирішувати справи в судовому порядку з кожним власником земельної ділянки, який не згоден обміняти її на іншу.
Але такий спосіб лише утруднює ситуацію, а не вирішує її. Наразі ж у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №5438-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації земель", який має на меті спростити вирішення питання.
Згідно з ним, питання консолідації земель, скількох би власників воно не стосувалось, має розглядатись в рамках однієї судової справи.
Разом з тим, законопроєкт враховує інтереси власників землі: земельні ділянки можуть бути обміняні лише на рівноцінні за своєю вартістю і цінністю.
Запровадження нової методики НГО
Нормативно-грошова оцінка землі (НГО) — базис, на основі якого здійснюється чимало розрахунків в агросекторі, зокрема, податків. Від неї також залежить і вартість земель с/г призначення — ціна не може бути нижчою НГО, встановленої в регіоні. Разом з тим, методика розрахунку НГО давно застаріла і потребує радикального оновлення.
Приміром, в Одеській області одна з найбільших НГО по країні — 31 тис. грн. Хоча, враховуючи посухи, які там ставались два роки поспіль, що призвело до неврожаю, вона є сильно завищеною.
Однак, саме від цієї суми буде розраховуватись мінімальне податкове зобов’язання, в разі ухвалення парламентом змін до Податкового кодексу України.
Міністерство аграрної політики та продовольства України має розпочати роботу над розробкою нової методики розрахунку НГО, яка буде враховувати реальну кількість вологи, якість ґрунтів, їх родючість та відповідатиме реальній вартості земель.
Реформа "Укрзалізниці"
Логістичне питання давно гостро стоїть для аграріїв, особливо в період жнив. Через дефіцит локомотивів та вагонів, низьку швидкість руху потягів, агровиробники не можуть вчасно доставити вирощену продукцію в порти.
Це веде до зриву контрактів та великих збитків. Востаннє така ситуація склалась у 2019 році і цілком може статись і цьогоріч, оскільки маємо рекордний урожай.
Суть реформи — у розділенні залізниці на оператора інфраструктури та компаній, які займаються перевезеннями. Оператор інфраструктури має відповідати за обслуговування колій та встановлення для всіх єдиного тарифу. Окремо повинні працювати компанії, які займаються перевезеннями.
Водночас ключові законопроєкти, покликані реформувати "Укрзалізницю" — №1196-1 "Про залізничний транспорт України" та № 3927 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту" — два роки лежать у парламенті без руху.
Завершення реформи ДАБІ
На зміни в роботі державної архітектурно-будівельної інспекції чекає вся бізнес-спільнота. Адже хто хоч раз стикався з роботою цієї установи, знає, як непросто буває отримати різні дозволи.
Приміром, підприємство-учасник ВАР, ФГ "Аделаїда" пів року безуспішно добивалось видачі дозволу на будівництво картоплесховища. Зрушити питання з мертвої точки вдалось лише після втручання Мінагро.
Наразі у першому читанні прийнято законопроєкт №5655 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності", до розробки якого долучились і експерти заснованого ВАР аналітичного центру "Розумна країна".
Документ передбачає цифровізацію дозвільних поцедур, альтернативний вибір суб'єкта містобудівного контролю, посилення відповідальності суб’єктів містобудування за правопорушення тощо.
І хоч у законопроєкті є ще чимало норм, які потребують коригування, але реформу ДАБІ потрібно завершити.
Це далеко не всі нагальні проблеми агросектору. Ліцензування пального для власних проблем, вирівнювання вимог щодо граничного навантаження транспортного засобу, встановлення максимального терміну розрахунку торговельних мереж з постачальниками харчових продуктів тощо, — питання, які теж потребують уваги.
Разом з тим, успішне вирішення вже перелічених пунктів, дасть поштовх агросектору до розвитку та якісних, прогресивних змін.
Вівторок, 7 вересня 2021
