«Через пошкоджені труби по дорогах текла вода, за яку ми платили гроші, а старі насоси споживають втричі більше електроенергії, ніж сучасні», - згадує керівник фермерського господарства "Стоянов А.А.", що на Одещині, Андрій Бутенко. Він та ще 8 сусідніх фермерів не захотіли терпіти збитки через неефективне управління зрошувальною інфраструктурою, звернулися до Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА, де запропонували створити ОВК, скориставшись законом «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». 

Тож, 14 грудня 2022 року відбулися установчі збори організації водокористувачів (ОВК) у межах обслуговування Суворовської зрошувальної системи Одещини. Господарства на цій “гілці” утворили організацію “Вода життя”, яка стала другим ОВК, заснованим в Україні.

Закон про ОВК вступив у дію у травні 2022 року. Він надає право водокористувачам об’єднатись та спільно керувати каналами, трубопроводами, насосними станціями, що подають воду на поля для зрошення. Його положення були розроблені експертами Всеукраїнської Аграрної Ради спільно з експертами Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО). Тепер законодавство дозволяє створеній ОВК отримати безоплатно у власність об’єднання для подальшої експлуатації за цільовим призначенням  об'єкти на території обслуговування меліоративної мережі, що перебувають у державній або комунальній власності, чи є безхазяйними.  Організації відповідатимуть за їх утримання та модернізацію. Таким чином, агровиробники, які використовують зрошення, отримали законодавчий інструмент, завдяки якому мають можливість інвестувати самостійно в зрошення або залучати інвестиції.  

Сьогодні в Одеській області зрошується 41 тис га земель, у той час, як у 1991 році полив становив 157 тис га із загальної зрошуваної площі 243 тис  гектарів. Суворовська зрошувальна система, на території якої створена ОВК, побудована ще у 1973 році і має проєктну площу зрошення – 6,9 тис гектарів. Хоча по факту сьогодні зрошується лише 1,68 тис га,  що становить 24% від проєктної. 

“На інших гілках наших меліоративних систем фермери платять менше, а споживають води стільки ж. Плюс через пориви труб у нас вода постійно тече дорогами. Ми намагались самостійно лагодити ці системи, але ж на баланс нам їх ніхто не передавав. Ми могли й самі насоси поміняти, але вони автоматично перейшли б до управління держави й все б закінчилось так само, як і з тими, що стоять зараз”, - розповів керівник фермерського господарства "Стоянов А.А." та член ОВК “Вода життя” Андрій Бутенко. 

Наступними етапами для повноцінного функціонування ОВК “Вода життя” буде інвентаризація майна, що подавало воду на поля, а після - передача майна у власність організації. Утворення ОВК “Вода життя” та розробка проєкту здійснюється при консультаційному супроводі Агенції регіонального розвитку Одеської області. Також проєкт реалізовується за підтримки фахівців ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» та Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО).

“При створенні ОВК не було особливих проблем. Але через те, що сам закон новий, чиновники на місцях по різному трактували його положення. Тут нам допомагали Департамент аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОДА, юристи ВАР та інші організації. Завдяки їх підтримці ми пройшли процес створення об’єднання за два місяця”, - додав Андрій Бутенко.

Фермери вже поставили собі амбітну мету - в перші роки повноцінної роботи вивести зрошувальну систему на її проєктний рівень зрошення, тобто втричі більший ніж зараз. Збільшення площ під поливом захистить врожаї від посух, суховіїв, ерозії ґрунтів, які постійно спостерігаються у районі. Водночас економія ресурсів за рахунок впровадження технологій, які будуть економити електроенергію та воду, автоматизація процесу зрошення, зменшать вартість поливу. 

“Власне, створити саме ОВК не важко з юридичної точки зору. Але чим більше членів ОВК, тим важче об’єднатись. Це пов’язано з тим, що кожний фермер має зібрати пакет документів: право власності земельних ділянок, спецдозволи на водокористування тощо. Тож, чим більше майбутніх учасників, тим довше перевіряти документи. Самі установчі збори пройшли нормально. Державні представники організації, що подає воду, не чинили опір та не створювали перепон”, - розповів Артем Вівдіч, консультант агенції регіонального розвитку в Одеській області.

Члени ОВК вже зараз беруть участь в конкурсі, який оголосила Програма USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) на одержання субгранту для впровадження нових технологій зрошення, енерго- та водозберігаючого обладнання та автоматизації зрошення та планують у подальшому брати участь в інших грантових конкурсах, державних програмах підтримки сільгоспвиробників та залучати кредитне фінансування для розвитку меліоративних мереж. 

Загалом, аграрії з грудня 2022 року почали дуже активно об'єднуватись в організації водокористувачів. Вони сподіваються, що початок тих позитивних змін, які відбуваються в сфері гідротехнічної меліорації, матиме продовження і загальне управління меліоративними системами буде передано Операторам зі статусом державного некомерційного підприємства, до управління якими будуть залучені водокористувачі. Таким чином утримання меліоративних систем перестане бути бюджетним тягарем і буде повністю відкритим для інвестицій та модернізації. Відповідний законопроект вже зареєстрований у Верховній Раді під №7577. Тож є всі підстави сподіватися, що зміни, які так довго чекали агровиробники, зрештою відбудуться і система меліорації в Україні матиме всі юридичні умови для повноцінного функціонування та розвитку.

Середа, 18 січня 2023

 

Фіксація збитківПідтримай агросектор

Партнери