Осіння посівна кампанія показала, що площі під озимою пшеницею скоротились на 40-45% у порівнянні з 2021 роком. Про це в ефірі телеканалу TV7+ заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук. Негативна тенденція обумовлена наслідками війни, відсутністю коштів у фермерів та погодними умовами.

“Окупація, бойові дії, зруйновані господарства, заміновані поля, проблеми із логістикою - призвели до зменшення можливостей аграріїв гідно провести посівну.  Відсутність коштів змушує фермерів менше використовувати сучасні технологій та вносити добрива. Це позначиться на врожаї 2023 року, хоча минулий сезон вже показав падіння обсягів збору традиційних культур майже на 50%”, - заявив Денис Марчук.

Негативні фактори продовжують погіршувати ситуацію, і вже під загрозою весняна посівна 2023 року. Якщо держава не підтримає фермерів, то Україна недоотримає валютну виручку від експорту, а світ - продовольства.

“Ситуація в аграріїв на сході, півдні та у північних регіонах набагато складніша ніж на іншій території України. На багатьох звільнених землях півночі досі тривають обстріли з боку росії. В цих умовах доводиться працювати фермерам. Тому їх прибутки впадуть більше, ніж у аграріїв  центральних чи західних областей. Окрім проблем із війною, ми бачимо, що ціни на зернові всередині країни значно нижчі ринкових. Це відображається на роботі підприємств та підготовці агрофірм до майбутньої посівної”, - зазначив Денис Марчук.

Та додав, що згідно опитування ФАО, кожне четверте підприємство в Україні або закривається, або скорочує свої виробничі потужності. Тож сьогодні говорити про прибутки не доводиться, бізнес зосереджений на збережені робочих місць та мінімальній підтримці власного виробництва.

Заступник голови ВАР підкреслив, що скорочення посівних площ ніяк не загрожує продовольчій безпеці України. Аграрії завжди збирають більше, ніж може спожити внутрішній ринок. Тим не менш, ВАР пропонує рішення для фермерів, які втратили можливість роботи.

“Ті аграрії, на полях яких ведуться бойові дії, або  мають заміновані землі, чи ті, що виїхали з окупації, можуть швидко поновити свою господарську діяльність. Ці бізнесмени - не новачки в агробізнесі, вони мають досвід та бачення як має працювати успішне агропідприємтво. ВАР неодноразово пропонувало на законодавчому рівні надати можливість таким фермерам отримати на пільгових умовах державні землі, в тому числі і землі Національної академії аграрних наук України. При отриманні основного засобу виробництва аграрії швидко відновлять господарства, а разом з тим утворяться нові робочі місця та сплачуватимуться податки”, - наголосив Денис Марчук.

За його словами, сьогодні агросектор України вже має понад $40 прямих та непрямих збитків, пов’язаних із війною. З них прямі збитки складають $6,6 млрд - це зруйновані ферми, склади, елеватори, адміністративні будівлі, техніка тощо. Непрямі збитки складають понад $ 35 млрд  - це втрачена вигода. 

“ВАР спільно з USAID-АГРО створили онлайн-мапу www.agrirecovery.com.ua, куди фермери вносять дані про зафіксовані збитки. Це формує доказову базу тих злочинів, які лишає після себе росія. Така узагальнена інформація перетвориться у позови для відшкодування збитків країною-агресором”, - зазначив Денис Марчук.

Окрім цього, на сайті ВАР аграрії можуть ознайомитись з методологічними даними  https://bit.ly/3VsTZwj  про юридично правильний збір доказів завданих підприємству збитків. Ці алгоритми створювалися на основі кращих практик міжнародного досвіду фіксації збитків, завданих війною.

Для тих, у кого залишаться питання, функціонує гаряча лінія: +38 067-503-19-08, де фахівці ВАР надають консультації і супроводжують постраждалих аграріїв на кожному етапі фіксації збитків. Після перемоги документи для судів будуть вже готові, і аграрії зможуть отримати відшкодування збитків.