У ЄС обговорюють можливість скасування пільг для експорту деяких видів аграрної продукції. Як це вплине на українську економіку? Погляд на ситуацію висловив очільник ВАР Андрій Дикун у блозі для видання "Економічна правда". 

Українську аграрну спільноту сколихнула заява заступника міністра сільського господарства Польщі Януша Ковальського щодо обмеження імпорту сільськогосподарської продукції з України. Під час засідання Ради міністрів сільського господарства  ЄС, яке відбулося 30 січня 2023 року, Польща ініціювала відновлення мита на українську кукурудзу.

Зі слів Ковальського, вони вже створили коаліцію держав і заручилися підтримкою Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини.

Ковальський також анонсував, що після 5 червня 2023 року, коли закінчиться термін дії угоди про вільну торгівлю ЄС з Україною, Міністерство сільського господарства Польщі пропонуватиме виключити деякі сільськогосподарські продукти зі списку спрощеної торгівлі.

Ідеться про птицю та яблука. Мовляв, такими обмеженнями на імпорт Польща захищатиме своїх аграрних виробників на європейському ринку.

Очевидно, що після початку великої війни Україна перебуває в надскладному становищі за всі роки незалежності. Росія цілеспрямовано знищує наш агросектор, частина морських портів окупована, повноцінний експорт зупинений, поля "засіяні" мінами, підприємства вщент зруйновані.

Втрати агросектору внаслідок війни перевищили 40 млрд дол. За таких обставин не може йти мова про жодну конкуренцію. Українські аграрії спантеличені питаннями виживання, а не конкурентною боротьбою.

До вторгнення росії агросектор забезпечував країні майже 20% ВВП, а у 2022 році став основою вітчизняного експорту та гарантом валютних надходжень від торгівлі, забезпечивши 53% всього експорту.

Зараз сільське господарство – ключова складова економіки. З перших днів війни Україна відчула потужну підтримку Євросоюзу. У травні 2022 року Єврокомісія та прикордонні держави, зокрема Польща, відкрили шляхи солідарності між Україною та ЄС для експорту аграрної продукції.

Це дозволило підтримати економіку України та продовольчу безпеку світу, оскільки цими шляхами експортувалося зерно до країн, які його найбільше потребують: Африки, Азії та Близького Сходу.

Далі Євросоюз ухвалив украй важливе рішення для нашої країни: до 5 червня 2023 року призупинив для українських товарів усі антидемпінгові мита, тарифні квоти, мита для промислової продукції та застосування системи мінімальних вхідних цін для фруктів та овочів.

Західний кордон для України – рятівне коло, яке нам щиро простягнули. Для нас це вимушений крок через блокування українських портів. Аграрії змушені вивозити продукцію через західний кордон і порти ЄС. Доставка до них здійснюється автотранспортом, що створює додаткові витрати.

Зернова угода постійно порушується через штучно створені російською стороною додаткові інспекції суден. У березні спливає термін дії угоди і українські аграрії не знають, чи буде вона подовжена і на який термін.

У зв'язку з цим Україна повністю залежна від експорту своїх товарів через західний кордон, а отже, пропозиція міністра критична для подальшої підтримки економіки України та аграрного сектору держави.

Єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський запевняє, що допомога Україні – стратегічний пріоритет і це поза дискусією, проте ініціатива Польщі скасувати мита викликає палку дискусію.

Справді, експорт до ЄС за три квартали перевищив довоєнні показники на 6,3% або 1,2 млрд дол. Зокрема, у грошовому вимірі найбільше зріс експорт кукурудзи, соняшникової олії, насіння соняшнику і пшениці. Проте загалом за рік експорт аграрної продукції скоротився на 15,5% (4,3 млрд дол).

Війна призводить до скорочення виробництва і зменшення експортного потенціалу. У 2022 році загалом обсяг виробництва в аграрній галузі скоротився на 30%. Зокрема на 40% зменшилося виробництво зерна, на 22% – олійних культур, на 20% – яєць, на 12% – молока та м’яса.

Аграрії засіяли 3,8 млн га озимих, що на 26% менше порівняно з осіннім показником 2021 року на контрольованих територіях та на 43% менше за посіви на всій території України. Украй складна ситуація з посівами ярих культур. За прогнозами аграріїв, виробництво зерна скоротиться на 37% порівняно з 2022 роком та на 60% порівняно з 2021 роком.

В умовах війни тимчасові торговельні преференції для української продукції вкрай важливі, особливо для підтримки зруйнованої війною економіки. Тому збереження та продовження пільгового торговельного режиму України з Євросоюзом – це питання подальшого виживання нашої країни.

Пролонгація існуючих заходів з лібералізації торгівлі під час війни росії проти України та до завершення переговорів щодо членства України в Євросоюзі стане потужним сигналом для українців про солідарність європейського народу з Україною в її запеклій боротьбі з агресором.

Це дозволить українським фермерам продовжувати свою роботу, підтримувати економіку держави валютними надходженнями від експорту і разом з усім світом сприяти глобальній продовольчій безпеці.

Всеукраїнська аграрна рада разом з провідними аграрними асоціаціями закликала лідерів країн ЄС зберегти та безстроково продовжити пільговий торговельний режим України з Європейським Союзом.

Я особисто звернувся до голови комітету з питань сільського господарства та розвитку сільських територій Європарламенту Норберта Лінза.

Ми також надіслали звернення до Ради міністрів сільського господарства ЄС, Ради з питань сільського господарства та рибальства ЄС та членів союзу двох великих сільськогосподарських організацій – COPA і COGECA, які представляють найсильнішу групу інтересів європейських фермерів.

Розумію занепокоєння європейських аграріїв, але прошу владу ЄС шукати методи підтримки своїх виробників, які не допустять поглиблення кризи в Україні та сприятимуть посиленню продовольчої безпеки у світі.