Роз’яснення стосовно обмеження перевірок на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)» № 533 від 17.03.2020р. (далі – проект Закону № 533). Закон № 533 набув чинності 18 березня 2020р.

Короткі висновки

 Стосовно податкових перевірок.

Законом № 533 на період з 18 березня по 31 травня 2020 року введено мораторій податкові перевірки, а саме:

- документальні планові виїзні перевірки;

- документальні позапланові виїзні перевірки (крім перевірок на підставі 78.1.8 Податкового кодексу України стосовно від’ємного значення та бюджетного відшкодування понад 100 тис. грн.);

- документальні невиїзні перевірки (проводяться в приміщені податкового органу);

- фактичні перевірки.

При цьому мораторій не розповсюджується на камеральні перевірки.

Перевірки, які повинні були розпочатися з 18 березня 2020 року по 31 травня 2020 року, але не були розпочаті – перенесяться на новий термін на підставі оновленого плану-графіка перевірок. Такий оновлений план-графік публікується на офіційному сайті ДПСУ до 30 березня 2020р.

Документальні та фактичні перевірки, що розпочаті до 18 березня 2020 року та не  завершені, тимчасово зупиняються на період до 31  травня 2020 року.  Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Також, встановлено мораторій на проведення документальних перевірок по ЄСВ на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Документальні перевірки по ЄСВ, які розпочаті до 18 березня 2020 року і не  завершені, припиняються до 18 травня 2020 року.

Стосовно перевірок іншими органами.

17 березня 2020 году набув чинність Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530 від 17.93.2020р. (далі – Закон № 530).

Законом № 530 на період карантину вводиться мораторій на планові заходи нагляду (контролю) без будь-яких винятків і незалежно від ризиковості суб'єкта господарювання.

Встановлення карантину відноситься до повноважень Кабінету міністрів України. Тому, на підставі постанови № 211 від 11.03.2020р. (далі – постанова № 211) КМУ установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Таким чином, на підставі Закону № 530 та постанови № 211 введено мораторій на проведення планових заходів нагляду (контролю) з 17 березня по 3 квітня 2020р.

Даний строк введення карантину може бути продовжено на підставі окремої постанови КМУ.

При цьому, мораторій розповсюджується лише на планові заходи контролю, які регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі – Закон № 877).

Мораторій не розповсюджується на позапланові заходи контролю.

 Стосовно допуску/недопуску до перевірки, перенесення строків перевірки (надзору/контролю).

Як зазначено вище на даний час встановлено мораторій на:

1) податкові перевірки – до 31 травня 2020 року;

2) податкові перевірки з ЄСВ - до 18 травня 2020 року;

3) планові заходи контролю органів, які керуються Законом № 877 – до 3 квітня 2020р. 

Тому, у зазначені вище періоди суб’єкти господарювання мають законне право не допускати до проведення перевірок (нагляду, контролю).

В подальшому, після завершення строку мораторію на перевірки, суб’єкт господарювання може просити про перенесення строків проведення планових заходів. Незважаючи на те, що поняття «перенесення строків проведення планової перевірки» в законодавством не передбачено. Втім, за умови наявності поважних причин, як хвороба, відпустка, відрядження, віддалена робота співробітників, вжиття заходів для запобігання поширення COVID-19, тощо, керівника або уповноважених осіб - суб’єкт господарювання має право надіслати листа до органу контролю з проханням перенести строк перевірки і викласти причини неможливості її проведення.

Зазначені вище умови не є безперечними підставами для перенесення строків перевірок, але, на практиці, органи контролю (надзору) йдуть на зустріч платникам податків та, у більшості випадків, переносять терміни перевірок при наявності поважних причин неможливості проведення їх у встановлений строк.

Правовий аналіз.

1. Податкові перевірки.

1.1. Перевірки податкового законодавства.

Законом № 533 встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок на підставі 78.1.8 ПКУ. Цей підпункт дає право на поведінку позапланової перевірки, якщо заявлено від'ємного значення з ПДВ і бюджетне відшкодування понад 100 тис. грн.

Тобто, мораторій розповсюджується на:

- документальні планові виїзні перевірки;

- документальні позапланові виїзні перевірки (крім перевірок на підставі 78.1.8 ПКУ стосовно від’ємного значення та бюджетного відшкодування понад 100 тис. грн.);

- документальні невиїзні перевірки (проводяться в приміщені податкового органу);

- фактичні перевірки.

Мораторій не розповсюджується на камеральні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.1. Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010   (далі - ПКУ) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Перевірки, які повинні були розпочатися з 18 березня 2020 року по 31 травня 2020 року, але не були розпочаті - будуть перенесені на новий термін на підставі оновленого плану-графіка перевірок. Такий оновлений план-графік публікується на офіційному сайті ДПСУ до 30 березня 2020р.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31  травня 2020 року.  Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На цей період, березень-травень 2020 року, зупиняється  перебіг  строків давності 1095 днів (3 роки) – щодо проведення перевірки платника податків та можливості донарахування грошового зобов’язання податковим органом.  

1.2. Перевірки з питань єдиного внеску (далі - ЄСВ).

Законом № 533 встановлено мораторій на проведення документальних перевірок по ЄСВ на період з 18 березня по 18 травня 2020 року.

Документальні перевірки по ЄСВ, які були розпочаті до 18 березня 2020 року і не були завершені, припиняються до 18 травня 2020 року. 

2. Інші перевірки, на які поширюється мораторій.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 533 встановлено, що тимчасово до 31 травня 2020 забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю):

1) за діяльністю суб’єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику;

2) у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регулюваних цін;

3) у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Тобто, Законом № 533 встановлені виключення, коли все ж таки заходи нагляду (контролю) можуть бути проведені.

Однак, 17 березня 2020 году набув чинність Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530 від 17.93.2020р. (далі – Закон       № 530). 

Законом № 530 на період карантину вводиться мораторій на планові заходи нагляду (контролю) без будь-яких винятків і незалежно від ризиковості суб'єкта господарювання.

Відповідно пп. 4 п. 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 530:

2. Установити, що на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19):

<…>

4) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.»

Встановлення карантину відноситься до повноважень Кабінету міністрів України. Тому, на підставі постанови № 211 від 11.03.2020р. (далі – постанова № 211) КМУ установлено карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин.

Таким чином, на підставі Закону № 530 та постанови № 211 введено мораторій на проведення планових заходів нагляду (контролю) з 17 березня по 3 квітня 2020р.

Даний строк введення карантину може бути продовжено на підставі окремої постанови КМУ.

 При цьому, мораторій розповсюджується лише на планові заходи контролю, які регулюються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2007 (далі – Закон № 877).

Мораторій не розповсюджується на позапланові заходи контролю.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Закону № 877 підставами для здійснення позапланових заходів є:

1) подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

2) виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання у документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності.

У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

3) перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

4) звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом;

5) неподання суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

6) доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

7) настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Таким чином, підстави для проведення позапланового заходу нагляду (контролю) чітко визначенні Законом № 877.

Плановими заходами контролю є заходи, що здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок (п. 1 ст. 5 Закону № 877).

Згідно із п. 4 ст. 5 Закону № 877 органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за 10 днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного зв’язку (у тому числі через електронний кабінет чи іншу інформаційну систему, користувачами якої є відповідний орган державного нагляду (контролю) та суб’єкт господарювання, який ним перевіряється) або вручається особисто під розписку керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Таким чином, на даний момент мораторій на проведення планових заходів надзору (контролю) розповсюджується на всі органи, що здійснюються перевірки (крім податкового органу – мораторій встановлено іншою нормою, яку описано вище), на період з 17 березня до 3 квітня 2020 року.

Дія Закону № 877 не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, податкового контролю, митного контролю, державного експортного контролю (крім здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами космічної діяльності України приватної форми власності законодавства про космічну діяльність в Україні), контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг; не поширюється на контроль за додержанням ліцензійних вимог.

На всі інші правовідносини Закон № 877 поширюється, а отже, поширюється мораторій.

Вказаний мораторій розповсюджується також на перевірки Державної служби України з питань праці (Держпраці) та її територіальних органів, екологічну інспекцію.

3. Стосовно права підприємств допускати/не допускати на перевірку.

Як зазначено вище на даний час встановлено мораторій на:

1) податкові перевірки – до 31  травня 2020 року;

2) податкові перевірки з ЄСВ -  до 18 травня 2020 року;

3) планові заходи контролю органів, які керуються Законом № 877 – до 3 квітня 2020р. 

Тому, у  зазначені вище періоди суб’єкти господарювання мають законне право не допускати до проведення перевірок (нагляду, контролю). 

В подальшому, після завершення строку мораторію на перевірки, суб’єкт господарювання може просити про перенесення строків проведення планових заходів. Незважаючи на те, що поняття «перенесення строків проведення планової перевірки» в законодавством не передбачено. Втім, за умови наявності поважних причин, як хвороба, відпустка, відрядження, віддалена робота співробітників, вжиття заходів для запобігання поширення COVID-19,  тощо, керівника або уповноважених осіб - суб’єкт господарювання має право надіслати листа до органу контролю з проханням перенести строк перевірки і викласти причини неможливості її проведення.

Наприклад, згідно з п. 5.7 Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.12.2011 р. № 63 з поважних причин страховому (головному страховому) експерту дозволяється переносити термін виконання окремих запланованих робіт за узгодженням з керівником робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Зазначені вище умови не є безперечними підставами для перенесення строків перевірок, але, на практиці, органи контролю (надзору) йдуть на зустріч платникам податків та, у більшості випадків, переносять терміни перевірок при наявності поважних причин неможливості проведення їх у встановлений строк.

Crowe LF Ukraine