Фермери в Україні розповідають про скорочення запасів картоплі, забій свиней і російські війська, які з’являються біля воріт.

Російське вторгнення в Україну повністю змінило сільськогосподарську галузь, породивши страх щодо перебоїв у постачанні продовольства на внутрішній та зовнішній ринок. Газета The Guardian поспілкувалась із трьома фермерами про те, як їм живеться в умовах, коли російська армія ховає свої танки в сараях, а запаси картоплі можуть вичерпатись за кілька тижнів.

39-річний Андрій Пастушенко — фермер-молочар, який живе за 12 миль від Херсона на півдні України, міста, яке перебуває під контролем російських військових.

У понеділок 10 російських солдатів прийшли і створили на фермі базу, залишивши свої танки в сараях, пізніше прибуло більше солдатів. Утім після нічного обстрілу українськими військовими аеропорту Херсона російські війська виїхали в середу вранці.

 «Сьогодні вранці вони швидко зібрали речі, забрали дві машини та продовольство з господарства і сказали, що їх  «націоналізовано», — розповів він, додавши, що вони не заплатили ні за те, ні за інше, натомість сказали: «До зустрічі».

Молочна ферма на 350 корів продавала молоко французькому переробнику молока Lactalis, який є в Україні.

З початку війни співробітники Пастушенка виготовляють масло, кисломолочний сир і вершки, роздають їх місцевим громадам та родинам. Також вони мелють запаси зерна на крупи та забивають корів, щоб забезпечити м’ясом 70 працівників ферми, а також місцевих жителів.

 «Зараз усі залишаються в господарстві і продовжують працювати», — сказав Пастушенко, який залишився там із 15-річним сином. Його дружина разом із молодшим сином переїхала до міста Житомир, що за 90 миль на захід від Києва.

«У перші п’ять днів війни з Херсона приїжджав молоковоз, який забирав молоко і розвозив у всі лікарні міста, а потім залишки роздавали місцевим жителям. Зараз у нас у кожному селі є хтось, хто приїздить на ферму, забирає молоко та продукти, а потім за допомогою церков роздає», — сказав він.

Пастушенко розповідає, що закінчується корм для корів, і, оскільки в цьому районі є російські солдати, не знає, чи зможуть вони обсіятись чи заготовити силос для корів.

«Я не можу поїхати звідси. Я не можу забрати свого сина. Ми тут у пастці. Якщо я поїду, голодні люди крастимуть і різатимуть корів та інших тварин. Ми вже це робимо, але тільки по одній корові кожні два дні, тому що нам потрібне м’ясо для наших співробітників і всіх нас», — сказав він.

Інші тваринники в країні також говорили про неспроможність вивозити м’ясо чи тварин зі своїх ферм і поставляти на переробку, щоб забезпечувати харчовими продуктами широкі верстви населення.

Кейс Хузінха має 2000 молочних корів і свиноферму на 450 свиноматок поблизу Черкас, за 120 миль на південь від Києва. Хоча наразі в його районі немає російських солдатів, він сказав, що втратив частину персоналу через призов на військову службу.

Молоко з ферми все ще забирається молокопереробником, який продає його в Західній Україні, де є високий попит з боку біженців, що переїхали туди з інших куточків країни. Свиней зараз в основному забивають на фермі і використовують для армії та місцевих жителів. «Досить примітивно, але у нас немає вибору», — пояснив він.

Інший фермер є співвласником аграрного підприємства площею 2000 га (4940 акрів) поблизу Львова в Західній Україні, яке вирощує картоплю та бобові культури, включаючи сою. Господарство є основним постачальником картоплі на внутрішній ринок, і картопля для майбутнього урожаю має бути висаджена протягом наступних кількох тижнів.

Зі сховищ підприємства картопля поставляється українським військовим та біженцям, але, за його словами, у нього залишилося запасів лише на 4-5 тижнів. Він наголосив, що українські виробники протягом наступних двох тижнів повинні прийняти найважливіше рішення, які ярі культури вирощувати цього року через дефіцит палива, добрив і пестицидів.

«З боку українського уряду є бажання, щоб садіння відбулось. Ми трохи зменшимо масштаби виробництва, але плануємо садити. Проте, нам потрібна допомога, зокрема, щодо засобів захисту рослин, щоб захистити картоплю від таких хвороб, як фітофтороз, який може знищити рослини», — сказав він.

Співвласник, який останні кілька років перебуває за межами України, але щодня спілкується з працівниками на місці, сказав, що господарство наразі не зазнало російського нападу, але він турбується про безпеку свого персоналу. «Цього тижня ситуація загострилася»", — зазначив він.