В лютому аграріїв, які є платниками єдиного податку четвертої групи найбільше хвилює питання підтвердження свого статусу сільськогосподарського товаровиробника. Особливістю звітування таких платників полягає в тому, що для підтвердження перебування на спрощеній системі оподаткування вони зобов’язані кожного року до 20 лютого звітуватись в податкову, стосовно того, що обсяг їх сільськогосподарського товаровиробництва займає не менше 75%.

І хоч є безліч роз’яснень відповідно даної теми, однак побоювання «злетіти» з єдинщиків, навіть маючи обсяги виробництва аграрної продукції більше ніж 75%, все ж таки є. Нажаль, є непоодинокі випадки, коли фіскальні органи з різних формальних причин намагаються не допускати платників до перебування на спрощеній системі оподаткування. Досить часто фіскальні органи у випадку якщо у платника податків виникає податковий борг, навіть мізерний, позбавляють платника можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Пам’ятайте, рішення податкової служби про анулювання статусу платника єдиного податку без проведення документальної перевірки є незаконним.

Стосовно наявності податкового боргу станом на 1 січня з єдиного внеску. Відповідно до пп. 291.5-1.3 ПКУ:

• «Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи - 291.5-1.3. суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)».

Враховуючи вищевикладене, платниками єдиного податку 4-ї групи не можуть бути лише ті суб'єкти господарювання, які мають саме податковий борг станом на 1 січня базового (звітного) року.

Визначення терміну «податковий борг» наведено у пп. 14.1.175 ПКУ :

• «податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом».

При цьому, згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»:

• «недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом».

З урахуванням вищевикладеного, недоїмка з ЄСВ не є податковим боргом, у розумінні пп. 291.5-1.3 ПКУ.

Вказаний висновок підтверджується ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 06.06.2019 № 2581/В/26-15-13-06-12-ІПК:

• «Таким чином, недоїмка з єдиного внеску не є податковим боргом, тому її наявність не є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку».

Крім того, такий висновок підтверджується судовою практикою. Так, Верховний Суд в постанові від 22.08.2019 у справі № 805/1479/17-а вказав:

• «Отже, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у встановлені строки, не вважається податковим боргом, а є недоїмкою».

Враховуючи вищевикладене, недоїмка з ЄСВ станом на 1 січня базового (звітного) року не є порушенням пп. 291.5-1.3 ПКУ і не може бути підставою для анулювання статусу платника єдиного податку 4-ї групи.

Інформація підготовлена

Юридично консультаційна служба Всеукраїнська Аграрна Рада разом з командою Crowe A&A Ukraine, Crowe Erfolg Ukraine та Ольгою Богдановою