На ключових положеннях і дискусійних питаннях законопроєкту про створення та функціонування організацій водокористувачів (ОВК), а також  баченні ВАР, як їх можна вирішити, зупинився заступник голови ВАР Михайло Соколов під час круглого столу «Стратегія розвитку системи зрошення в Україні». Захід відбувся сьогодні у Новій Каховці Херсонської області.

Зокрема, законопроєктом вводиться поняття організації водокористувачів (ОВК) — неприбуткової організації, єдиною статутною метою діяльності якої є забезпечення експлуатації та обслуговування меліоративної системи і забезпечення водокористувачів водою для зрошення.

Разом з тим залишаються питання щодо функціонування ОВК, які іще потребують обговорення та вирішення. Зокрема, щодо способу передачі організаціям об'єктів меліоративної системи. Це може бути передача у власність, у довірчу власність або пільгова оренда.

«Ми пропонуємо що у випадку  ОВК необхідно піти шляхом передачі у власність, але з обмеженнями. Так, за ОВК має бути закріплений статус неприбуткової організації і це має бути прописано на рівні закону. Це означає, що у випадку її ліквідації, вся власність буде передаватися або державі, або іншій відповідній організації без права відчуження. Якщо ж говорити про оренду, то одразу виникає питання: яка її вартість? Крім того, цю вартість постійно можуть підіймати», – наголосив Михайло Соколов.

Також слід вирішити, чи надавати можливість бізнесу будувати нові меліоративні системи та приватизувати існуючі. Альтернативним варіантом може бути експлуатація систем в рамках ОВК, надання права будівництва нових систем лише державі та ОВК.

«Можливість створення приватних об’єктів має бути, для того, щоб приватна особа сама могла побудувати нову зрошувальну систему. Вона має бути в його власності і це повинно бути передбачено законом. Чому? Тому що незрозуміло, яким ще способом ми зможемо повернути до дії 2 млн га зрошувальних систем. Звідки ми візьмемо гроші? Ми ж розуміємо, що в держави їх немає, неприбуткові організації навряд чи зможуть їх зібрати чи взяти кредит.  Відповідно, це спосіб як досить швидко відновити зрошування там, де його можна відновити. Однак, тут є інша проблема: якщо ви будуєте зрошувальну систему, ви повинні будете вести її через земельні ділянки, які вам не належать. І тут, звичайно, постане питання що, навіть якщо закон буде передбачати таке право, буде необхідно отримати згоду власника землі, тому що без їхньої згоди нічого побудувати неможливо», – зазначив Михайло Соколов.

Окрім того, наголосив заступник голови ВАР, потрібно визначитись із механізмом фіксації права власності на меліоративні трубопроводи. Це може бути реєстрація права власності у реєстрі речових прав на нерухоме майно, підтвердження права власності по аналогії зі звичайним рухомим майном.

«На сьогоднішній день, наприклад, автомобіль ми реєструємо, будь-який об’єкт нерухомості – квартиру, будинок, земельну ділянка – також. В Держгеокадасті у нас за кожною ділянкою закріплений кадастровий номер, за яким можна подивитися, де ця ділянка, які її межі. Але якщо ми говоримо про трубопроводи – вони не реєструються взагалі ніде. Вони ніби є, але їх ніде і немає. Вони є тільки у внутрішній документації. Тому це окрема проблема і є два виходи, як це вирішити: або залишити так, як є, або створювати систему  реєстрації самого об’єкта, а потім права власності на нього», – сказав Михайло Соколов.

Середа, 22 липня 2020

 

Linija COVID_19_2
Zustrich VARTetiiv BTPoltava BT

Партнери