Світові ціни на зернові та олійні почали зростання на тлі бомбардувань чорноморських і дунайських портів, гальмування експорту агропродукції з України. Зерновий коридор не працює, річкові порти стають основною можливістю експорту зерна.

Про це йшлося 31 липня під час брифінгу "Доля українського зерна: шляхи вирішення питання експорту", який відбувся у медіацентрі “Укрінформ”.

“Бомбардуються порти Одеси та Дунаю, через що світ не отримає вчасно агропродукцію, як це планувалося. Уже почали зростати ціни на зернові та олійні культури на глобальному ринку, цінове зростання може перевищити 15%, що несе загрозу продовольчій безпеці бідних країн”, - наголосив заступник голови ВАР Денис Марчук.

Україна з партнерами робить все можливе, щоб вихід до Чорного моря працював, але головною альтернативою є річкові порти, робота яких відновилася після обстрілів.

“Головна альтернатива зерновому коридору – це порти Дунаю. До бомбардувань потенціал річкових портів складав близько  2,5 млн тонн, після обстрілів трейдери певний час не працювали , але зараз ринок відновився, проте  зросла вартість  фрахтування зернових на кораблі. Оскільки тонна перевалки вже дорожча, це стане додатковим фінансовим тягарем для українських агровиробників. Світові ціни на продовольство зростають, а  в середині України позначки дуже низькі:  сьогодні тонна пшениці з ПДВ умовно коштує близько 5500-6000 грн. Якщо врахувати вартість транспортування до порту, то виробництво зерна можна вважати нерентабельним”, - зазначив Денис Марчук.

У рамках роботи альтернативних шляхів  є звернення до Європейської комісії від Мінагрополітики та провідних аграрних асоціацій, щоб розширити потенціал українського аграрного експорту на 1,5 млн тонн.

“Україна може експортувати щомісяця 4-4,5 млн тонн, але потрібно розширити доступ до інфраструктури  портів європейської зони, тому що ціни різні. Вартість транспортування агропродукції  до портів Польщі, Словаччини, Болгарії, Румунії є більш доступною, ніж  до Адріатики, Німеччини, Нідерландів, Італії. В останньому випадку потрібно додати 40-45 євро на тонні, а українські агровиробники не мають такої змоги.

Тому ми звернулися до Єврокомісії з проханням часткової компенсації затрат на транзит, що дасть можливість розширити доступ до європейської портової інфраструктури. Це питання розглядається. Також потрібно покращувати перевезення через транзитні зони, уникати штучних затримок, і ми наголосили, що краще фітосанітарні перевірки продукції перенести в країни, куди реалізується продукція. Останнє дозволить уникнути заторів, коли почнеться масове транспортування нового врожаю”, - розповів заступник голови ВАР.