Блокада Польщею українських кордонів для імпорту та транзиту української агропродукції викликана низкою політичних та економічних аспектів, і може бути знята не так швидко. Проте позитивним моментом є участь Єврокомісії у переговорних процесах.
“ЄС долучається до активного обговорювання проблеми блокади – і це позитивний сигнал. Але те, що з травня відбувається між Україною та Польщею в економічному плані, власне, заборона на імпорт, свідчить, що не все вдається швидко вирішити. Нещодавно оновлено інформацію, що Польща не збирається знімати заборони на імпорт низки українських товарів. Чому так відбувається? Слід розуміти декілька аспектів. Перший – політичний. Сьогодні в Польщі сформувався новий коаліційний уряд, а за останні 10 років попередня влада зуміла консолідувати багато “своїх” людей, в тому числі і серед громадських організацій, які продовжують всупереч новим вказівкам Кабінету міністрів діяти по-старому”, - пояснює заступник голови ВАР Денис Марчук.
Один з факторів - економічний, план преференцій для внутрішнього товаровиробника Польщі.
“Якщо подивитися на вимоги, що сформовані в черговий раз польськими фермерами, там передбачаються дотації на вирощування кукурудзи, можливість продовження системи кредитування на пільгових умовах, можливість для польських товаровиробників повноцінно працювати у межах тих податків, які сьогодні існують. Власне, бачимо ситуацію, вирішення якої очікується у найближчий час. Тому що з боку Польщі були заяви, що вони готові не лише словесно підтримати польських товаровиробників, а готові це підписати. Відповідні комунікації відбувалися між Україною та Польщею на рівні заступників міністрів, віце-прем’єрів, і поляки весь час наголошують, що вони шукають вихід із ситуації”, - додав Денис Марчук.
Фактором, який буде дуже заважати зняттю блокади на кордонах з Україною, є небажання польських товаровиробників поступитися місцем українським товарам на ринках Єврозони.
“Важливий момент, на який слід вважати, і не очікувати, що все вирішиться швидко - в останні десятиріччя поляки досить активно монополізували ринок Єврозони в контексті реалізації своєї продукції. При цьому, навіть у важкий для України час, наш товаровиробник все ж таки є конкурентним, і успішно починає реалізовувати продукцію на європейському ринку. Поляки вбачають велику конкуренцію з боку українських товарів. Всі ті пільги, які вони отримали в останні роки - субвенції, підтримка - дали їм можливість бути присутніми на ринку. А українці без підтримки заходять на ринок, тільки за рахунок якості і дещо нижчих цін. Тому один з напрямків, яким польська сторона вирішила закрити частину ринків Єврозони для української продукції – в незаконний спосіб застосувати методи блокування кордонів. Такі методи є незаконними, оскільки вони суперечать всім нормам Єврозони, домовленостям України з ЄС, принципам євроінтеграції, які ми для себе взяли в контексті політичного приєднання в майбутньому України до ЄС”, - наголосив заступник голови ВАР.
Єврокомісія має можливість вжити конкретні заходи для зняття блокади.
“Позиція Єврокомісії має бути не лише бюрократичною відпискою, мають прослідувати певні кроки. Це можуть бути штрафи, санкції, включно до політичних рішень, які б спонукали польську сторону більш активно віднестися до проблеми з блокуванням. Наприклад, щодо заборони на імпорт ми розуміємо, що це не така велика частка в економіці України. Але якщо дивитися на заборону транзиту, то це великий об’єм, більш того ця заборона створює труднощі для використання інфраструктури Єврозони в контексті експорту української продукції до третіх країн”, - зазначив Денис Марчук
Україна вже несе значні втрати внаслідок блокади, але її продовження загрожує невиконанням контрактів у 2024 році та банкрутством українських підприємств.
“Фінансові втрати від блокади колосальні, якщо доплюсувати до блокади заборону на імпорт, яка розпочалася у травні, то це вже кілька мільярдів євро. Тільки одна блокада, за даними Асоціації європейських перевізників, призвела до втрат більше 1,5 млрд євро. Ми втрачаємо і кошти, і перспективи. Українські товаровиробники, дистрибутори, логістичні компанії змогли сформувати комерційні відносини з іншими країнами. Але коли блокуються кордони, ми не можемо виконати контракти на 2024 рік, через черги на кордоні багато хто втратив свої перспективи реалізації на 2024 рік. Це непрямі збитки українського бізнесу. Якщо блокада україно- польських кордонів триватиме, ми побачимо збанкрутілі бізнеси, в тому числі і в аграрному напрямку”, - резюмував Денис Марчук.
Європейські мережі, які не отримали вчасно українську продукцію через блокаду кордонів, візьмуть польський аналог. Тобто причини блокади більш глибокі, ніж просто отримати субвенції на вирощування кукурудзи, як заявляють польські фермери.
Пʼятниця, 5 січня 2024