Представники Всеукраїнської аграрної ради та аграрного бізнесу, народні депутати, представники Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства реінтеграції тимчасово окупованих територій, Національного банку України та Програми USAID АГРО взяли участь у слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему: «Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми».

На сьогодні аграрії з деокупованих територій та ті, що виїхали з окупованих територій, втратили спроможність до ведення бізнесу: в них немає потужностей, техніка втрачена та землі заміновані або знаходяться в окупації, натомість вони мають заборгованість перед банками та податковою. Також вони майже повністю втратили можливість отримувати фінансування.

Зі слів заступника голови ВАР Дмитра Кохана, на сьогодні в Україні дієвою є лише одна державна програма - це кредитування за пільговими відсотками “5-7-9”. Але отримати це фінансування може не кожен аграрій. Все залежить від зони, на які поділена Україна, залежно від віддаленості від фронту.

“Сіра зона - це окупована зона і тут аграрії не просто втратили все, а залишились в боргах перед банками. Ці аграрії опинились у становищі, коли потрібно обирати: залишитись в окупації, або виїхати з країни. Бо як тільки ти потрапляєш на вільну територію, ти опиняєшся ні з чим та ще й з заборгованістю по кредитам, які ти отримав до 24 лютого 2022 року. Ця проблематика не може бути вирішена агровиробниками з банками самостійно. Держава має втрутитись та вжити заходів – необхідні програми реструктуризації і відстрочення зобов’язань за такими кредитами.

Червона зона - це зона бойових дій, тут підприємства теж нічого не отримують, але працюють. Окрім війни, вони мають ті ж самі труднощі, як і аграрії на інших територіях: сплата податків та відсотків за кредитами. Натомість не мають жодної державної підтримки, а також можливості отримати нове банківське фінансування. Таким підприємствам необхідно надати дотації на гектар хоча б у розмірі орендної плати”, - розповів Дмитро Кохан.

Зі слів члена правління ВАР та керівника фермерського господарства “Аделаїда” Сергія Рибалка, яке розташовано на лівому березі Херсонської області, на сьогодні в державі ефективним інструментом фінансування є пільгова програма кредитування “5-7-9”. Але зі всіх положень, які прописані в цій програмі для отримання кредиту, відсутні фермери, які виїхали з окупованих територій та намагаються відновити роботу на підконтрольній території.

“Для участі в програмі “5-7-9” ми не знайдемо в його положеннях критерій: “діючий або переміщений бізнес з окупованих територій”. На сьогодні з підприємств аграрного сектору, на вільну територію переїхало 5% господарств. Вони мають проблемні або безнадійні кредити. За ними вже ходять банки та подають на них до суду. Також у них немає застави, щоб взяти іншу позику. Але ці керівники втратили все не через своє недбальство, а через війну. Вони можуть працювати, надати робочі місця та платити мільйоні податки у бюджети”, - зазначив Сергій Рибалко.

Загалом, за його словами, держава має запровадити:

• надати релокованим підприємствам можливість отримувати пільгові кредити за програмою “5-7-9”;
• пролонгувати діючі кредити для релокованих підприємств на 3 роки з можливістю отримати інвестиційні кредити на 10 років, з державною гарантією на рівні 80% від позики;
• збільшити ліміт за програмою “5-7-9” для всіх аграріїв з 90 млн грн до 150 млн грн;
• дозволити релокованим підприємствам не перереєстровувати бізнес за новою адресою, бо це несе багато бюрократичних перепон.

Аграрій після деокупації власної землі опиняється в безпорадному стані: в нього відсутня земля, відсутнє фінансування та купа боргів, каже директор ГО “Агровиробники окупованих територій” Іван Самолюк.

“Легко передбачити, з якими проблемами стикнеться аграрій після деокупації. Розбомблене та розграбоване господарство. З першого дня визволення податкова каже, що ми маємо сплачувати податки. В той час, земля замінована і заробляти нема на чому. А тут ще й банк приходить і каже плати кредит”, - зазначив Іван Самолюк.

Голова ФГ “Моноліт” та члена правління ВАР Ярослав Михайлов з Луганської області розповідає, що сьогодні намагається поновити господарську діяльність на вільній території України за рахунок грантів від міжнародних донорів. Проте ці гроші можуть забрати українськи банки.

“24 лютого 2022 року наше місто почали бомбити раніше за всіх, ще з 3 ранку. Того ж дня я виїхав зі свого рідного міста. Займаюсь бізнесом 25 років. Основна діяльність нашого господарства це селекція насіння. Останні роки ми працювали над створенням кіноа для українського клімату. У 2021 році ми вийшли на промислове виробництво цієї культури. В той же рік ми взяли кредити у декількох банках, в тому числі на придбання трактору. На даний час я маю заборгованість у 2,5 млн грн. Один з банків подав до мене у суд. Тому виходить, що рашисти звільнили мене від будинку, від бізнесу, а державний банк хоче забрати у мене останнє”, - розповів Ярослав Михайлов.

Наразі відбулось засідання суду, за результатами якого Ярослав має сплатити 900 тис. грн. В той час фермер виграв грант від Програми USAID АГРО, у 250 тис. доларів на придбання обладнання.

“Як тільки я почну відновлювати свою діяльність, то до мене може прийти виконавча служба та забрати те, що я придбаю за кошти гранту.”, - додав Ярослав Михайлов.

Учасник ВАР та голова ТОВ “Агрофірма Роздольне” Віктор Полков з Херсонської області, розповідає, що його підприємство наразі повністю перейшло під контроль рашистів, в той час він має сплатити борг в українському банку.

“Банк “Альянс” вже подав до суду, аби стягнути з мене 12 млн грн. Вже два роки війни я сам на сам зі своїми проблемами. Цікаво щось зміниться в подальшому?”, - поставив риторичне питання Віктор Полков.

Його колезі, учаснику ВАР з Херсонської області Василю Штендері пощастило трохи більше, 70% його господарства знаходиться на деокупованій території.

“Перед війною ми взяли кредит на вартісну техніку для запровадження no-till технології виробництва. В перший рік війни ми більшу частину закрили. Але ми досі не отримали відповідь від податкової на позитивне рішення про неможливість виплати податкових зобов’язань. Натомість ми вже сплатили 10 млн грн за розмінування. Уклали договір з державним підприємством “Укроборонсервіс”, яке почало в березні розміновувати, а вже в травні у нас закінчились гроші. Бо робили все за власний кошт. Жодного гектару гуманітарного розмінування у нас не відбулось.”, - розповів Василь Стимбір. 

За результатами комітетських слухань, було заявлено про те, що в бюджеті на 2024 рік передбачена компенсація за гуманітарне розмінування. Наразі Мінекономіки та Мінагрополітики розробляють постанову, яка регулюватиме процес відшкодування. Окрім цього, наступного року повертається відшкодування вартості с\г техніки для аграріїв.

Зі слів очільника комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду, аграрний комітет ВРУ має теж кілька напрацювань. Зокрема, запропонували в держбюджеті передбачити дотацію на гектар земель в деокупованих регіонах на рівні орендної плати, а також компенсацію за розмінування с/г земель.

У свою чергу, перший заступник Голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що будуть напрацьовані рішення щодо спрощення доступу для аграріїв з деокупованих територій до кредитування. Щодо вимог сплачувати кредити господарствам на окупованих територіях, в регуляторі пообіцяли вжити заходів для того, щоб банки, особливо державні, змогли відтермінувати оплату зобов’язань по позиках.

У Мінекономіки зауважили, що програма кредитування “5-7-9” в подальшому буде обмежена для великих агрохолдингів і буде зосереджена на підприємствах, що розвиваються. Також розпочнуться консультації з експертами, щодо процедури щодо спрощення умов отримання пільгового кредитування господарствами на деокупованих територіях.