«Нинішня війна ставить українських фермерів у критичну ситуацію. На окупованих територіях на Півночі, Сході та Півдні країни, які включають десять регіонів із двадцяти чотирьох, російські війська обстрілюють ферми. Лінія фронту довжиною понад 500 кілометрів перетинає багато земель, або знаходяться поблизу. Така наближеність до зон бойових дій робить польові роботи занадто небезпечними для фермерів.

Також на окупованих територіях російське вторгнення призвело до блокування банківських систем, що не дає операторам заправлятися дизельним паливом.

Загалом в країні це ресурс, який стає все дефіцитнішим. Зазвичай Україна імпортує 60% дизельного палива з Росії та Білорусі, а 25% – це поставки морем. Але з початку конфлікту жодні поставки не вдалося здійснити, а всі порти заблоковані російськими військовими кораблями. Україна лише на 15% забезпечує себе, і більшість резервів мобілізується як пріоритет для армії. Потреби країни в паливі становлять близько 250 тис. тонн, а наші запаси не перевищують 50 тис. тонн до 1 червня. Тим більше, що багато складів уже було атаковано і знищено росіянами. Посівну кампанію, яка ось-ось розпочнеться, ще важко передбачити. Нестача палива може ускладнити хід робіт.

Ще одна складність – блокування портів та аеропортів паралізує економіку. Через війну трейдери не в змозі продати зерно, а фермери більше не отримують жодних грошових надходжень. Державна допомога була виділена, але скористатися нею можуть лише виробники у районах, які ще вільні».