Щоб налагодити повноцінний експорт зерна, потрібна не тільки деблокада морських портів, а й комплексне сприяння держави діяльності агросектору. Про це заступник голови ВАР Денис Марчук розповів 12 серпня під час форуму "AgroBuild: як запустити експорт зерна".

Одним з чинників, який сьогодні гальмує діяльність агропідприємств, є недосконалість податкового законодавства.

«Щоб розвивати експорт, державі  потрібно давати стимул для функціонування бізнесу. Натомість ми бачимо бюрократичні проблеми, які народжуються у воєнний період. Тягарем для аграріїв стало блокування податкових накладних.  Сьогодні, коли потрібно розвивати експорт, в аграріїв заморожуються обігові кошти на рахунках під гаслом боротьби з тіньовим бізнесом. По факту від таких дій держави страждають більше ті агровиробники, які  працюють «по-білому», - розповів Денис Марчук.

Дискримінація зернових вантажів з боку «Укрзалізниці», надання кращих умов галузі металургії, робить недоцільним експорт зерна залізничними шляхами.

«Ми постійно говоримо про розробку альтернативних логістичних маршрутів експорту. В червні експортували 2,2 млн тонн, в липні кількість зросла до 3 млн тонн зернових і олійних за рахунок річкових портів, але зростання залізничних перевезень склало лише 7%. Чому? Бо для держави зернові відходять на другий план, коли йдеться про експорт руди. На галузь металургії сьогодні припадає 65% вантажних перевезень. Більш того, експорт зернових залізницею має додаткові фінансові обтяження.  Нагадаю, що з 29 червня зросла вартість залізничних перевезень на 70%. Зростання тарифів прогнозувалося давно, але підняття позначок є дискримінаційним по відношенню до вантажів з агропродукцією: маємо різницю у 15-17%  між зерновими та вантажами інших галузей. Тарифи давно потрібно вирівнювати.  Аграрії  сьогодні платять більше, логістичні витрати лягають у собівартість. В результаті, якщо тонна зерна коштує 3000 грн, і перевезти його коштує 3000 грн, то сенсу везти немає, бо це не бізнес», - наголошує заступник голови ВАР.

Пільгове кредитування потрібне на проведення збиральної кампанії і осінню посівну, оскільки аграрії не мають обігових коштів через проблеми з реалізацією продукції.

«Аграріям допомогли з фінансуванням весняної посівної, проте, коли 31 травня зупинилося державне пільгове кредитування, то стало зрозуміло, що ніхто не продумав збиральну кампанію.  Оскільки станом на 31 травня експорту майже не було, Україна відвантажувала тоді лише 1 млн тонн агропродукції, то  одиничні аграрії мали обігові кошти. Потрібно пролонгувати пільгове кредитування до листопада, щоб підтримати збиральну кампанію і осінню посівну, і збільшити його обсяги з 60 млн грн до 120 млн грн на підприємство, враховуючи ситуацію на валютних ринках», - додав Денис Марчук.

За його словами, сьогодні аграрії ставлять метою діяльності не отримання прибутків, а збереження бізнесу, і є ризик, що 30-50% агробізнесу до перемоги можуть не протриматися.