Сьогодні фермери на тимчасово окупованих українських територіях зазнають тиску з боку загарбників, котрі змушують їх перереєстровувати господарства за російським законодавством, тоді як після деокупації аграріям загрожують слідчі дії з боку української влади. Delo.ua розпитало юристів, як законодавчо трактується поняття “колабораціонізм”, і де проходить межа між вимушеною господарською діяльністю на тимчасово непідконтрольних територіях і допомогою ворогу.

За словами експерта громадського об'єднання "Всеукраїнська аграрна Рада" Руслана Кальницького, в Кримінальному Кодексу України є стаття 111-2 "Посібництво державі-агресору", в якій серед іншого прописана відповідальність за передачу матеріальних ресурсів окупаційним адміністраціям або незаконним збройним формуванням, але з уточненням, що ці діяння вчиняються з метою нанесення шкоди Україні. Тобто це уточнення "з метою" як раз й означає, що суб'єкт злочину має діяти із прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння та бажаючи спричинити шкоду Україні. Таким чин, згідно з цією статтею, передача матеріальних цінностей ворогу з метою нанесення шкоди Україні є злочином. 

Крім того, Кальницький також звернув увагу, що і за частиною 4 ст. 111-1 КК так само передбачено, що злочином є також передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим  формуванням. Таким чином, фактично мова йде про дублювання кримінальної відповідальності за одні й ті самі дії в двох статтях. Також за цією нормою і сам факт провадження господарської діяльності на ТОТ є самостійним складом злочину, без будь-яких інших уточнюючих ознак.

"В якій формі має здійснюватися господарська діяльність, щоб визнаватися закінченим злочином? До прикладу, я виробляю товар, це є господарська діяльність. Для виробництва товару я закуповую комплектуючі, це теж підходить під ознаки господарської діяльності. Тобто формально сьогодні весь бізнес на ТОТ, що залишився для забезпечення принаймні мінімальних потреб населення і збереження трудових колективів, він по суті зараз знаходиться під ризиком притягнення до кримінальної відповідальності за частиною 4 статті 111-1 КК", - пояснює він.

Експерт ВАР Кальницький підкреслює, що внести правову визначеність в це питання здатна Верховна Рада України, і завданням суспільства є в тому числі переконати народних депутатів, що потрібно уточнити законодавство стосовно співпраці з окупантами, окреслити межі дозволенної господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях, і встановити, що є злочином, а що ним не являється. Але в будь-якому випадку, остаточно кваліфікувати господарську діяльність конкретних підприємців на ТОТ як злочин може лише суд.

Його слова підтверджує і Міністерство юстиції України. На офіційний запит від видання воно роз'яснило, що практичне застосування положень статті 111-1 КК, зокрема, винуватість обвинуваченого у здійснені кримінального порушення, форма вини та мотив вчинення порушення, підлягають доказуванню в встановленому Кримінально-процессуальним Кодексом України порядку. Разом з тим, в цьому випадку виною є виражене в формі умислу або необережності психічне ставлення особи до вчинюваної ним дії чи бездіяльності, та її наслідків.

Руслан Кальницький уточнює, що нинішнє законодавство стосовно колабораціонізму взагалі прописано таким чином, що повністю легальними і безпечними є лише відносини з юридичними особами, що зареєстровані на території України, а не на тимчасово окупованих територіях. 

Він також порекомендував українським аграріям з ТОТ не постачати нічого окупаційним військам добровільно, не укладати з ними ніяких договорів і не здійснювати будь-якої добровільної прямої співпраці з загарбниками. Також не можна сплачувати будь-які податки в бюджет РФ або так званих "ДНР/ЛНР", а також передавати будь-що окупаційним адміністраціям. Експерт підкреслює, що це правило не завжди можливо виконати в умовах окупації, тому що часто росіяни або їх посібники приїжджають на підприємства зі зброєю і вимагають зерно під загрозою вбивством.

Всі інші дії зараз знаходяться в "сірій" зоні з огляду на те що, немає юридичної визначеності поняття колабораціонізму. Якщо виникають випадки, коли хтось щось вимагає або змушує робити примусово, раджу максимально фіксувати ці факти. Але фіксувати таким чином, щоб це не створювало небезпеку для життя та здоров'я підприємця. Бажано фіксувати свідків цих подій і записувати їх дані, щоб після деокупації викликати їх до суду, якщо будуть претензії".

Експерт також уточнює, що ці питання необхідно якнайшвидше врегулювати народним депутатам, прийнявши зареєстровані в парламенті законопроекти №7646 "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та №7647 "Про внесення змін до ККУ щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність". За його словами, лише серед господарств-членів ВАР на тимчасово окупованих територіях залишається 113 юросіб, десята частина всього складу організації. Найбільше учасників об'єднання залишилось на ТОТ Херсонської області - 54 господарства, а також в Луганській (30), Запорізькій (25), Донецькій і Харківській - по 2.      

Кальницький пояснив, що наразі в Раді зареєстровані подані Кабміном законопроекти №7646 і №7647, котрі уточнюють правовий режим на ТОТ щодо того, яка господарська діяльність є дозволеною на тимчасово окупованих територіях. Проект закону №7646 пропонує визнати дозволеними ряд видів господарьскої діяльності, які допускають, в тому числі, взаємодію бізнесу з окупаційними адміністраціями.

Експерт ВАР уточнює, що очевидним є факт неможливості в нинішніх умовах здійснювати на ТОТ господарську діяльність і жодним чином не комунікувати з незаконними "адміністраціями". Призначені росіянами "адміноргани" вимагають від підприємців ставати на їхній облік, отримувати дозволи на діяльність і всіма можливими засобами обмежують діяльність українського бізнесу за чинним законодавством України.

Кальницький також підкреслив, що вказані законопроекти визнають дозволеними на ТОТ певні види діяльності, включаючи агровиробництво, але з збереженням основної умови: підприємець не може передавати результати такої діяльності у вигляді матеріальних ресурсів російському війську і незаконним збройним формуванням, тому що це злочин згідно зі ст. 111-2 ККУ.

"Тобто нічого передавати збройним формуванням незаконним адміністраціям не можна. Це є злочин і ніхто його не декриміналізує. Бо інакше ми дійсно не зможемо відрізнити справжнього колаборанта від суб'єкта господарської діяльності, який вимушено залишився на тимчасово окупованих територіях", - пояснює Кальницький.

За його словами, в Україні вже порушуються справи проти підозрюваних в колаборантстві сільгоспвиробників за статтею 111-2 ККУ, де є суб'єктивна складова в вигляді прямого умислу правопорушника і наявність у нього мети нанести шкоду Українській державі. Також уже існують порушення кримінальних проваджень щодо аграріїв за ч. 4 ст. 111-1 ККУ. 

Наразі законопроекти №7646 і №7647 направлені на розгляд профільного  парламентського комітету і не пройшли навіть перше читання в Раді, хоча були зареєстровані на початку серпня минулого року. Таким чином, в умовах нинішнього законодавства аграріям на ТОТ залишається працювати в умовах правової невизначеності  з точки зору юридичних наслідків своєї діяльності і дотримуватись основних правил: не постачали свою продукцію окупантам, не передавали їм будь які матеріальні ресурси, не оформлювати дозвільну документацію в створених РФ "адмінорганах" і не сплачувати будь-які податки та збори до РФ чи невизнаних утворень. Зараз не існує остаточного покрокового роз'яснення щодо кожної дії в господарській діяльності, котрі вправі чи не вправі робити аграрії на ТОТ, і остаточно кваліфікувати як злочин дії конкретних підприємців може лише суд в встановленому порядку.