Про відносини аграріїв з податковою, новий режим нарахування дотацій та на що треба звернути увагу аграріям, заповнюючи папери, розповідає голова Податкового комітету Громадської ради при Міністерстві економічного розвитку і торгівлі Ольга Богданова.

16 травня в рамках Agri Invest Forum 2018 відбудеться фінансова секція Ольги Богданової: «Податкові питання: існуючі проблеми та шляхи їх вирішення».

З якими основними проблемами доводиться стикатись аграріям у податковій сфері?

- Найбільше аграрії скаржаться на процедури адміністрування і постійні зміни в податковому законодавстві, які складно відстежувати. Аграрний сектор, безумовно, знаходиться під пильною увагою податківців. І статистика податкових перевірок минулого року свідчить про те, що саме в цьому секторі економіки було виявлено найбільшу кількість порушень. Зокрема, було проведено понад 16 тис. позапланових перевірок за підозрою в ухиленні від сплати податків. За результатами цих перевірок було нараховано близько 16 млрд грн зобов'язань. При чому половина від цієї суми - понад 8 млрд грн - це вже узгоджені зобов'язання.

Найбільше підозрюваних в ухиленні від сплати податків фірм було виявлено в аграрному секторі. Найпоширеніша проблема - робота з фіктивними підприємствами. У той же час бухгалтерські департаменти допускають левову частку порушень в частині ПДВ і касової дисципліни. Перевірки з касової дисципліни в аграрному секторі теж, на жаль, демонструють погану статистику.

У чому причина такої великої кількості порушень в аграрній сфері? Яким чином сільгоспвиробники можуть поліпшити ситуацію?

- За рахунок існування пільг - спецрежиму ПДВ і 4-ої групи єдиного податку, на мій погляд, аграрний сектор мало уваги приділяв питанням бухгалтерського обліку, податкового планування. Тому зараз необхідно напрацьовувати легальні схеми оптимізації податків. Потрібно постійно підвищувати кваліфікацію співробітників бухгалтерського департаменту, вкладати кошти в проведення навчальних семінарів, тренінгів, звертатися до відповідних фахівців, аудиторів. Час, коли облік можна було вести як вийде, минув.

Ще одним ключовим моментом для поліпшення ситуації, що склалася, і мінімізації порушень є автоматизація всіх процесів і чітка перевірка бізнес-партнерів: як постачальників, так і покупців.

Які помилки роблять аграрії при заповненні податкових накладних?

- Ці помилки можна розбити на дві категорії. Перша - ретроспективна. Її суть полягає в тому, що помилки були допущені ще в 2015, 2016 році, а наслідки від них відчутні в 2018 році. Це помилки, пов'язані з номером податкової накладної: з дробом два, або без дробу два. Фактично, ці помилки призвели до заморожування грошей на ПДВ-рахунках аграріїв.

Що стосується поточних помилок, я б не сказала, що тут масово спостерігаються суттєві неточності з боку бухгалтерії. Так, фахівці допускають помилки, в основному за термінами виписки коригувань. Але, в цілому, основна маса проблем з реєстрацією розрахунків коригувань виникає не з вини самих аграріїв, а через роботу системи моніторингу податкових накладних та коригувань - СМКОР. В рамках цієї системи було внесено і досі вноситься дуже багато змін в програмне забезпечення. Тобто, ДФС повністю поміняла свої підходи і вимоги до виписки розрахунків коригувань. Через таке несвоєчасне та неякісне адміністрування аграрії виявилися не спроможні зареєструвати розрахунки коригувань. Але ще раз підкреслю, що ці проблеми виникають у зв'язку з неякісним адмініструванням з боку ДФС.

Що робити аграріям, щоб уникнути блокування податкових накладних?

- Найкращий спосіб мінімізувати свої ризики - правильно і своєчасно подавати таблички платників, які показують, яку сировину закуповує аграрій, і що згодом виробляє. Тобто уникнути блокування накладних допоможе правильна підготовка до процесу їх подачі. Для цього не потрібно чекати відповідного сезону. Якщо ви ще не подавали таблиці, це потрібно зробити зараз, бо потім розблокувати буде складніше.

До яких наслідків призводить неякісне адміністрування податкових накладних з боку ДФС?

- Коли відбувається повернення, покупець зобов'язаний зменшити податковий кредит, незалежно від того, зареєстроване коригування, чи ні. А продавець не має права зменшувати податкові зобов'язання, поки коригування не буде зареєстроване. В кінцевому рахунку податковий кредит на ринку буде зменшуватися, а податкові зобов'язання - ні. А значить бізнес заплатить зайвий ПДВ. Тобто питання дуже гостре, одне з найгостріших.

Яким чином можна вирішити цю проблему?

- На сьогодні необхідно внести зміни до наказу по оформленню податкових накладних та розрахунків коригування. Робота над цим ведеться. Як тільки такий підзаконний акт буде прийнятий, це послужить підставою для розробників програмного забезпечення бухгалтерських і транспортних програм вносити відповідні зміни. Тобто фактично це дасть нам можливість автоматизувати процес формування розрахунків коригувань, тому що на сьогодні абсолютно все відбувається в ручному режимі.

Що робити аграріям до тих пір, поки не будуть прийняті відповідні зміни? Яким чином вони можуть мінімізувати свої ризики?

- Сільгоспвиробники змушені виписувати всі коригування в ручному режимі. Якщо бухгалтерія не в змозі з цим впоратися, необхідно звернутися за допомогою до фахівців. Розібратися можна, просто це дуже тривалий процес.

Чимало проблем із заповненням документації у аграріїв виникає при отриманні дотацій. У поточному році уряд в черговий раз змінив механізм розподілу державної підтримки аграрного сектора. Як змінилися нинішні умови отримання і розподілу бюджетних дотацій у порівнянні з минулим роком?

- Головною зміною є те, що уряд не передбачив в бюджеті відповідних асигнувань на виплату дотацій сільгоспвиробникам в рамках так званої програми «квазіаккумуляціі» ПДВ. У той же час Податковим кодексом передбачена виплата дотацій так само, як і в минулому році. На жаль, в нашій державі не рідкість, коли два закони фактично суперечать один одному. Тому зараз ми говоримо, що бюджетна дотація в розумінні Податкового кодексу (51 стаття Перехідних положень) фактично залишилася за бортом.

Безумовно, передбачені інші дотації - компенсація 25% вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва, компенсація за кредитами і т.д. Але це не одне і те ж. Яким буде результат, покаже цей рік. При будь-яких обставинах аграріям складно, тому що у них забрали спецрежим і ввели більш жорсткі вимоги до бухгалтерського та податкового обліку, підвищили податкове навантаження. Це, в свою чергу, може привести до зростання тіньового ринку.

Що відчувають аграрії в результаті щорічних нововведень?

- Раніше за рахунок спецрежиму аграрії не платили ПДВ і направляли ці гроші на розвиток свого бізнесу. Минулий рік істотно змінив ситуацію на ринку. Спецрежиму більше немає. Механізм виплати дотацій показав, що цей механізм не може застосовуватися в якості компенсації спецрежиму. Плюс бюджетна дотація була розподілена, м'яко кажучи, нечесно: без урахування сезонності, з великими преференціями для птахівників і т.д.

Що б ви порадили сільгоспвиробникам для того, щоб бути готовими до чергових змін?

- Більшість аграріїв виступають категорично проти змін до держпідтримки, які були введені в 2018 році, і закликають уряд повернути торішню дотацію в дещо видозміненій формі.

Якщо вдасться внести відповідні зміни до бюджету і повернути торішню програму, аграріям важливо бути готовими. Вони повинні чітко реєструвати в накладних все, що є дотаційною діяльністю, з дробом два, - саме так обсяги дотаційною діяльності виділяються в номері накладної. Тоді в один прекрасний день, якщо все-таки «квазіаккумуляцію» повернуть, у них буде розрахункова база. Навіть поточні декларації з ПДВ необхідно правильно заповнювати.