На сьогодні немає нормативно-правового акта, який би регламентував застосування допустимих відсотків від нормативів витрат палива. Тільки в Нормах 43 прописано застосування коригуючих коефіцієнтів, що дають можливість врахувати погодні умови та т.і.

ПММ в бухобліку списуються за фактичною вартістю палива, витраченого у процесі експлуатації техніки , але з урахуванням норм витрат, тобто порівнюють нормативну та фактичну витрату палива.

Залежно від напряму використання сільгосптехніки списання ПММ у межах установлених норм здійснюється із кредиту субрахунка 203 «Паливо» у дебет рахунків або 23 «Виробництво», або 91 «Загальновиробничі витрати».

Щодо понаднормативних витрат палива, то відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» вони можуть включатися до складу собівартості реалізації товарів (робіт, послуг).

Виділення наднормативних витрат в окрему групу пояснюється тим, що за принципом обачності в бухобліку мають застосовуватися такі методи оцінки, що запобігають завищенню вартості активів (у т. ч. запасів) підприємства (п. 6 розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Відповідно, до складу виробничої собівартості включаються лише ті витрати, які передбачені нормами та технологією виробництва (у межах установлених норм і нормативів). А ось наднормативні витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) є витратами звітного періоду і мають бути віднесені на собівартість не виготовленої, а реалізованої продукції (п. 11 П(С)БО 16). Причому наднормативні витрати включаються до собівартості реалізованої продукції, робіт, послуг (за рішенням керівника підприємства!) лише в разі, якщо вони не пов’язані з нестачами, псуванням, нетехнологічним використанням і порушенням правил зберігання (лист Мінфіну від 15.04.05 р. № 31-04220-20-17/6687).

Тому, якщо фактична витрата перевищує норму, підприємству слід з’ясувати, чому це сталося: через несправність відповідних систем техніки чи через нецільове використання палива.

Вартість ПММ, використаних понад установлені норми з обґрунтованих причин, списується в обліку за Кт 203«Паливо» та Дт 90 «Собівартість реалізації».

Понаднормативні витрати, пов’язані з нестачами, псуванням, нетехнологічним використанням, відносяться до складу інших витрат операційної діяльності та списуються в обліку Дт 947 «Нестачі та втрати від псування цінностей» Кт 203«Паливо».

Рішення про причини та компенсацію перевитрати палива (за рахунок водіїв, інших працівників чи третьої сторони, з вини якої виникла перевитрата) приймає керівник підприємства.

Якщо перевитрата палива виникла не з вини працівника, то підстав для утримання наднормативних втрат із нього немає. У такому разі перевитрата, що виникла з об’єктивних причин (складні погодні умови, технічний стан техніки та ін.), має бути підтверджена документально, наприклад актом про технічний стан відповідної сільгосптехніки з висновками комісії, у якому зазначено причину перевитрати та фактичну витрату палива.

Якщо буде доведено, що перевитрата сталася з вини працівника, то підприємство може стягнути з нього вартість палива, наприклад утримати вартість із його зарплати. Водночас рекомендуємо оформити документи, що підтверджують провину працівника: пояснювальна записка працівника та його заява на утримання цієї суми, а також відповідний розпорядчий документ про застосування стягнення з працівника.

А якщо вину працівника в понаднормативному витрачанні ПММ доведено, але підприємство не має наміру стягувати з нього вартість перевитрати палива, то доведеться утримати з таких доходів працівника ПДФО (визначається з урахуванням натурального коефіцієнта (п. 164.5 ПК)) та військовий збір (зa ставкою 1,5 %), нараховані на вартість перевитраченого палива. Адже в такому разі вартість бензину вважатиметься додатковим благом, отриманим від роботодавця (пп. 164.2.17 ПК).

Підставою для списання ПММ на роботу сільгосптехніки є первинні документи: Обліковий лист тракториста-машиніста (сельхозучет, форма № 67-Б, затверджена наказом Мінсільгоспу СРСР від 13.12.77 р. № 269-2) та Подорожній лист трактора (сельхозучет, форма № 68, затверджена наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.11.72 р. № 269-2) (особливостей заповнення цих форм не має). Або, керуючись ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV та п. 2.4 і 2.7 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, самостійно розробити та виготовити форми таких документів. Зокрема, використовувати звіти GPS-контролю. Але такі форми повинні мати всі обов’язкові реквізити. Використання цих типових форм слід зафіксувати в розпорядчому акті (наказі, розпорядженні) керівника підприємства. На підставі цих документів, можна визначати витрату ПММ: нормативну (з використанням установленої норми) та фактичну (залишок пального на дату видачі первинного документа плюс заправка та мінус залишок на дату здачі цього документа).

Інформація підготовлена

Юридично консультаційна служба Всеукраїнська Аграрна Рада разом з командою Crowe A&A Ukraine, Crowe Erfolg Ukraine та Ольгою Богдановою