Найчастіше під час проведення податкової перевірки контролюючі органи порівнюють сформовані витрати на їх списання із затвердженими нормами. Якщо сільськогосподарське підприємство списувало витрати з ПММ у кількості, що перевищує нормативи, на нього можуть чекати негативні наслідки з ПДВ. Податківці, зазвичай, пальне, що використане понад норми витрат визнають використаним у негосподарській діяльності. В разі виявлення наднормативних витрат палива платники податків повинні зменшити відображений під час придбання ПММ податковий кредит шляхом нарахування податкових зобов’язань на суму наднормативних витрат ПММ. База оподаткування визначається виходячи з вартості придбання ПММ (п. 189.1, 198.5 Податкового кодексу).
Спеціального нормативного акта, у якому було б установлено норми витрат дизпалива та мастил на сільгосптехніку, в Україні не затверджено, тому сільгосппідприємства можуть розробляти власні норми. З цим погоджуються і податківці*. Списання палива на підприємстві повинно бути обов’язково врегульовано внутрішніми наказами на підприємстві та підтверджено відповідними розрахунками. Для списання палива підприємство має розробити внутрішні документи, які встановлюватимуть норми його витрат з урахуванням усіх технічних характеристик техніки, експлуатаційних норм й інших факторів. Тому, щоб мінімізувати ризик претензій із боку контролюючих органів, підприємства (насамперед, платники ПДВ) мають унормувати власні витрати ПММ.
Сьогодні сільгосппідприємства, які запровадили прогресивну систему контролю транспорту – GPS/GPRS можуть користуватися:
- GPS-трекер. Це технічний пристрій, який установлюється на транспортний засіб і відстежує його рух: місце перебування в кожний конкретний момент часу на карті, маршрут руху, стоянки, пробіг, визначає швидкість руху, час у дорозі тощо;
- датчик палива. Це також технічний пристрій, який установлюється у паливний бак транспортного засобу й вимірює рівень пального;
- комп’ютерна програма, установлена на комп’ютері підприємства. Програма обробляє інформацію, отриману від GPS-трекера і датчика палива. За допомогою програми на екрані монітора можна, зокрема, побачити на карті різноманітні аспекти роботи транспортних засобів – маршрут, зупинки, витрати палива тощо. За допомогою програми формуються різноманітні звіти – про залишки палива в баках на початок, кінець певного періоду (приміром, дня, місяця тощо), про витрати палива, про маршрут руху тощо.
Проте пам’ятайте, що точність вимірювання руху пального датчиком становить ± 2 %. А, приміром, паливно-роздавальної колонки на АЗС – ± 0,25 %. Адже датчик пального є індикативним пристроєм (показує орієнтовні показники), а колонка – метрологічним (показує точні дані з допустимою похибкою). Тобто, якщо, наприклад, за даними колонки в бак сільгосптехніки заправили 250 л, то система GPS/GPRS може показати від 245 л до 255 л. Щоб урахувати всі відхилення, кількість пального, яку слід списати на витрати, визначають так: залишок на кінець попереднього дня за даними системи GPS плюс кількість заправленого пального за даними колонки АЗС мінус залишок на кінець дня за даними системи GPS.
Зрозуміло, що така система, хоч і має деяку похибку з технічної точки зору, значно ефективніша з позиції контролю за фактичними витратами пального, ніж принцип нормування ПММ.
Юридично консультаційна служба Всеукраїнська Аграрна Рада разом з командою Crowe A&A Ukraine, Crowe Erfolg Ukraine та Ольгою Богдановоюa
Понеділок, 25 січня 2021
