Використання деяких видів пестицидів в Україні потрібно не забороняти, а на законодавчому рівні затвердити чіткі регламенти їх використання. На цьому під час Міжнародного форуму «AgroGreenDeal-2022: екотрансформація агросфери та відповідальність громад» наголосили заступник голови ВАР Михайло Соколов та експерт аналітичного центру ВАР «Розумна Країна» Владислав Седик.

Мова іде про широко вживані препаративні форми: гліфосат, інсектициди неокатиноїдної групи, що містять діючі речовини клотіанідину, тіаметоксаму та імідаклоприду та інші. Держпродспоживслужба пропонує їх заборонити, оскільки заборона на їх використання діє у Європі.

Разом з тим, наголосив Михайло Соколов, не все так однозначно. У Євросоюзі заборона діє лише формально, оскільки вона призвела до низки негативних наслідків.  Зокрема, у 2013 році єврокомісія прийняла рішення щодо обмеження використання трьох видів неонікатиноїдів. І це мало негативні наслідки для сільського господарства Європейського Союзу. Зокрема, заборона призвела до зменшення врожаю ріпаку на 912 тис. тонн щорічно. Європейський сектор щороку втрачає близько 900 млн євро.

«Якби такі кроки були запроваджені в Україні, то ми втратили б від 22,2 до 56 млрд грн в рік. Разом з тим, виробничі витрати збільшилися б рази, якщо замість неонікатиноїдів ми почнемо використовувати інші препарати. Приміром, від 883 млн грн до майже 1,4 млрд грн виробники втрачають при переході на ФОС-інсектициди, від 986 млн грн до майже 1,6 млрд — при використанні піретроїдів. Причому, і одні й інші препарати для людини є набагато більш небезпечними, ніж неонікатиноїди. Крім того, зростає і норма споживання води: від 4,9 до 6,8 млн м. куб.  Оскільки інші групи препаратів потребують більше обробок та більшої кількості води для того, щоб мати аналогічний ефект. Також в рази зростуть викиди СО2, бо при додаткових обробках зростають обсяги палива», — пояснив Михайло Соколов. 

Тому, не дивлячись на заборону препаратів, у Європейському Союзі існує спеціальна процедура, за якою щороку надаються дозволи на використання неонікатиноїдів. Після заборони обсяг використання препаратів залишився на рівні 95%. Тобто скорочення відбулось лише на 5%.

«Що означає для нашого господарства, якщо така заборона буде впроваджена? В Україні офіційно обробляється майже 22 млн га с/г земель. З них лише 16,4 млн га обробляється інсектицидами, 11,1 млн га – протравниками, 8,9 – гербіцидами. Близько 25% врожаю ми втратимо, в разі заборони неонікатиноїдів і це – найконсервативніша оцінка. Тому виникає питання: як ми плануємо конкурувати з великими країнами-експортерами с/г продукції – США, Бразилією, Австралією – за таких умов», — зауважив заступник голови ВАР.  

Експерт аналітичного центру «Розумна Країна» Владислав Седик наголосив, що в Україні законодавство щодо пестицидів більш суворе, ніж у країнах Європи.

«Якщо говорити про проблеми регулювання, то в Україні вимоги до залишкової кількості пестицидів найсуворіші з країн Європи. Для прикладу, якщо Євросоюз допускає залишки гліфосаду у с/г сировині 10 мг на 1 кг, то в Україні – 3 мг/кг. Це пояснює, чому Євросоюз намагається припиняти реєстрацію ЗЗР: бо в них залишкові кількості більш високі, відповідно, продукція вважається більш забрудненою і вони намагаються це врегулювати», — пояснив експерт.

Разом з тим, якщо подивитись на практику законодавчих ініціатив в Україні щодо пестицидів, то вона дублює підходи інших країн: якщо певні препарати заборонили за кордоном, то і в нас діють так  само. Однак, наголошує експерт, є країни-експортери с/г продукції, а є імпортери. Для останніх наявність пестицидів, агрохімікатів дійсно може бути непотрібною. В той час як для країн-експортетів можливість використовувати сучасні якісні препарати є надзвичайно важливою. Саме тому в плані заборон і регулювання Україні краще брати приклад з розвинених с/г країн.

«Часто говорять про порушення регламентів використання препаратів, але їх в Україні не існує. Все зводиться до звичайних рекомендацій, які справді часто порушуються. Тому пропозиція ВАР — всі рекомендації повинні стати частиною законодавства у вигляді регламенту. Тобто, якщо написано, що препарат можна використовувати в розрахунку 1 літр/1га, а аграрій влив 1,5 літра, то за це має настати адміністративна відповідальність. Тільки так ми зможемо навести лад у системі використання ЗЗР, щоб забезпечити розвиток агросектору та безпеку довколишнього середовища», — наголосив Владислав Седик.

Нагадаємо, науковці НААН встановили, що заборона деяких видів ЗЗР призведе до падіння урожайності та масштабних збитків.