Цьогорічну аномально теплу зиму аграрії за два десятиліття бачать вперше. Деяким сільгоспвиробникам така погода врятувала сходи пшениці, інші бачать у ній загрозу збільшення популяції гризунів та шкідників. Однак, сходяться сільгоспвиробники в одному: тепло у поєднанні з відсутністю снігу і дощів призвело до того, що зараз у ґрунті критично мало вологи, що негативно впливає на стан культур. 

Як зазначає учасник ВАР, керівник фермерського господарства «Віра» Олександр Лагно з Миколаївщини, нинішня тепла зима у їхньому регіоні врятувала сходи пшениці. 

«Восени опадів було дуже мало і пройшли вони у нас полосами. В деяких регіонах дощі випали із розрахунку близько 50 кубів на гектар. Цієї вологи достатньо, щоб зійшло те зерно, яке знаходилось на глибині 3-4 см. А те, яке по технології сіялось трохи глибше, все зосталось у сухому шарі ґрунту і 60-70% площ залишились непророщеними взагалі. Тому в грудні, коли пішли дощі, та ще й при наявності плюсової температури, це дало можливість волозі потрапити глибше, дістатись насіння, і воно почало сходити. Тобто осінь була настільки нехороша, що зима нас врятувала. У нас є поля, де після нового року почало сходити зерно», - описує ситуацію Олександр Лагно. 
Надалі розвиток культур, пояснює сільгоспвиробник, залежить від подальших погодних умов. Якщо весна буде ранньою, теплою і вологою, – це дасть можливість внести азотні добрива, рослинам розкуститись і, відповідно, аграрії можуть отримати добрий врожай. 

Разом з тим, занадто тепла зима – це сприятливе середовище для росту бур’янів та збільшення популяції гризунів, які завдають шкоди посівам. Учасник ВАР Юрій Умріхін, керівник  СФГ «Умріхіна Ю. М», що на Харківщині, прогнозує, що розведеться їх дуже багато. 

 «Через теплу погоду на полях іде активний ріст бур’янів. Також багато шкоди роблять миші. В нашому регіоні їх дуже багато. У нас малий запас вологи – міліметрів на 400, далі – суха земля. У нас влітку не було дощів і ті дощі, що випали по осені, не дали необхідного запасу вологи. Це не дуже добре. Ми використовуємо технологію мінімального обробітку ґрунту ноу-тіл, тому ті запаси вологи, які могли у землі накопичитись, ми їх використали. У нас сходи були непогані, дружні. Але ситуація, що на глибині немає вологи, мене турбує», - розповідає Юрій Умріхін. 

У деяких господарствах через критично малу кількість вологи восени частково або повністю не зійшов ріпак. А той, що зійшов – загинув при перших заморозках. 

Як розповідає учасник ВАР, керівник ФГ «В'язівське» Володимир Гава з Черкащини, із посіяних 263 га ріпаку аграрій втратив 260 га. Збитки оцінює у більш ніж мільйон гривень: господарство витратилось на оранку, мінеральні добрива, насіння. Аграрій зазначає, що такої аномально теплої зими він за 25 років господарювання ще не бачив. Наразі, зізнається господар, більше переживає за ярі культури: як і що сіяти, якщо вологи в землі занадто мало. 

«Ну нехай сніговий покрив відсутній, так ще й дощів немає, сухо. Те, що зараз тепло, а немає дощу – це дуже погано. У нас практично не було опадів восени і на даний час, роблячи проби ґрунту, ми бачимо, що земля промокла сього на 8-9 см. Це надзвичайно мало для зими, адже волога повинна з’єднуватись із нижніми шарами ґрунту, тоді це більш-менш достойний показник. Зараз я не стільки переживаю за озимину, як за те, як сіяти ярі культури, особливо кукурудзу. Вологи практично немає. По нашій зоні це просто катастрофічна ситуація», - каже аграрій. 

Така ж ситуація з ріпаком і у господарства «Леон-Агро 2011» з Хмельниччини: із посіяних близько 200 га, зійшло га 40 га. Керівниця підприємства, учасниця ВАР, Ярослава Бабій теж скаржиться на нестачу вологи у ґрунті і боїться непередбачуваності у погодних умовах.

«Чого ми боїмось? Ми боїмось морозу і вітру. Якщо не буде снігу, а буде мороз хоча б 5-6 градусів і сильний вітер, то він нам пошкодить озимину», - каже Ярослава Бабій.