З деокупованих територій надходять сигнали щодо переманювання пайовиків від постраждалих господарств до їхніх сусідніх, яким більш-менш пощастило і вони можуть продовжувати сільськогосподарські роботи. Про це повідомляють юристи Всеукраїнської Аграрної Ради, до яких звертаються постраждалі аграрії, пише Агравері.

Не отримуючи оплату за пай від фермера, з яким укладений договір, власники земельних ділянок стають вразливими до умов рейдерів, які намагаються їх переманити, - пояснюють юристи ВАР. Також існує ризик ситуації, коли людям просто потрібні гроші і вони самостійно починають шукати фермерів, які можуть платити орендну плату. Проте, щоб укласти новий договір, потрібно розірвати старий. А це можна зробити, згідно з законом, лише у двох випадках: за рішенням суду, який побачить невиконання орендарем умов договору, або за згодою сторін. Інші варіанти, як то підробити підпис або скористатись послугами “чорних” нотаріусів, - незаконні.

Одна зі схожих ситуацій склалася із господарствами Богдана Головченка: ПСП Агрофірма “Світанок” та СФГ "Слобода", що знаходяться у Борівському районі Харківської області. До повномасштабного вторгнення, його підприємства на рік сплачували майже 10 млн грн податків. У залежності від сезону господарство працевлаштовувало понад 60 місцевим мешканців. За півроку окупації від підприємства не залишилось нічого: росіяни вкрали техніку та розбомбили господарчі споруди. Після звільнення села працювати було нічим та ніде.

“Тепер селами їздить ініціативна група та агітує переукладати договори оренди, які підписані зі мною до 2029 року. Офіційно переукласти договір у них не вийде, тому, я вважаю, що буде задіяна якась “сіра” схема рейдерського захоплення мого господарства. Справа в тому, що моє підприємство зруйноване, техніка викрадена, а на більшості полів й досі тривають бойові дії, інша частина залишається замінованою. Господарство рейдерів розташовано у 20 кілометрах далі від фронту, в них ситуація краща і є гроші для проведення таких незаконних дій”, - розповів Богдан Головченко.

З його слів, людям пропонують пред’явити державний акт на землю, який копіюють, а далі просять підписати чистий аркуш паперу.

“За це рейдери обіцяють їм видати орендну плату дещо вищу за мою. Справа в тому, що я сплачую офіційну орендну плату, а в них більша частина ренти йде за готівку. Економія на сплаті податків дає їм змогу витрачати стільки ж грошей, як і мені, але людям отримувати більше”, - додав власник господарств.

Поки господар вже декілька місяців не в змозі платити пайові. Але збирається власними силами проводити розмінування та восени поновити роботу на 10-15% оброблюваних до повномасштабного вторгнення територіях.

Безлад у договірних відносинах з пайовиками у зоні бойових дій з часом буде лише загострюватись, - каже заступник Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук. Адже працювати аграрію на деокупованих територіях чи у зоні бойових дій сьогодні майже не можливо. В Україні вже понад 5 млн гектарів с/г земель заміновані. Через завантаженість саперів їх розміновують вкрай повільно. Приватні компанії беруть за обстеження 1 га більше, ніж його вартість, а кредитування аграріїв, які втратили все, немає. Від вимушеного “простою” страждають десятки тисяч пайовиків.

“Ті, до кого не дійшла війна, або вдалось оминути великі руйнування, сьогодні неочікувано отримали перевагу над своїми сусідами - можливість працювати та заробляти. Вони можуть запропонувати більше пайовиками і разом з цим ускладнити чи знищити своїх конкурентів, яким пощастило менше. Якщо ми хочемо уникнути орендного хаосу, держава має надати можливість працювати аграріям, господарства яких постраждало від війни: ми говоримо про надання фінансування на поновлення робіт та якнайшвидше розмінування полів. Це поверне життя в села, надходження до бюджету, а пайовикам - впевненість у виплатах”, - зазначив Денис Марчук.