Україна в ході земельної реформи має дозволити на початкових етапах купувати землю лише своїм аграріям та не допускати на ринок землі іноземців, а також юридичних осіб. Таку думку під час круглого столу «Продаж землі: українські реалії і литовський досвід», організованого Всеукраїнською Аграрною Радою, висловив заступник голови аграрного комітету Сейму Литовської Республіки, ексміністр сільського господарства Литви Казіс Старкевічус.

Член литовського Сейму поділився досвідом впровадження земельної реформи у своїй країні. Зокрема, максимальний обсяг землі, який особа може придбати у Литві складає 500 га. Протягом перших 10 років іноземці не мали права купувати землю в Литві. Це був перехідний період і право купувати землю іноземці отримали у 2014 році, маючи при цьому ряд обмежень. Однак, іноземні корпорації змогли обійти заборону через купівлю корпоративних прав компаній, які володіли землею. Також до 2014 року у Литовській Республіці не було встановлено обмежень на купівлю землі пов’язаним особам, в результаті чого великі земельні масиви почали концентруватись в одних руках. Приміром, у власності одного з найбільших литовських агроконцернів 30 тисяч гектар, при тому, що обсяг с/г земель у Литві 3 млн га.

«Де ми зробили помилку? Не зробіть ви цього. Дали можливість пов’язаним особам купувати землю. У 2014 році ми це виправили. Зараз пов’язані особи не можуть мати понад 500 га землі. Щодо вашої норми по 200 тисяч га в одні руки – це дуже багато. Я знаю, що в інших країнах є 5, 10, 20 тисяч гектар у володінні – це більше всіх. І не дозволяйте купувати пов’язаним особам, інакше будете мати великі проблеми», - зазначив Казіс Старкевічус.

Голова ВАР Андрій Дикун наголосив: литовський досвід показує, що ріст цін на землю не залежить від приходу на ринок землі іноземців:

 «Нас переконують, що із допуском іноземців на ринок землі, ціна на  землю підніметься. Однак, досвід Литви показує, що ріст ціни відбувся не тоді, коли прийшли іноземці, а коли Литва вступила до Євросоюзу», - сказав Андрій Дикун.  

Заступник голови ВАР Михайло Соколов в ході обговорення наголосив на тому, що зростання економіки після запуску ринку землі в Україні, як обіцяє уряд, не відбудеться. Рівень інвестицій сільгоспвиробників в агросектор із запуском земельної реформи значно знизитися, адже аграрії спрямовуватимуть кошти на придбання землі.

 «Якщо гроші доведеться вкладати в купівлю землі, то ми будемо мати нульові темпи зростання. Від чого може бути плюс? Від того, що люди отримавши гроші за паї, підуть з ними на споживчий ринок. Однак, це буде формальний внесок у ВВП, оскільки він не передбачає зростання виробництва, люди  просто більше куплять. І частина грошей просто піде закордон, оскільки у споживчому кошику 60% - імпортні товари. Тому навіть якщо консервативно підійти до оцінки, ми будемо мати наступні темпи  зростання: в перший рік - 0,4% приросту до ВВП, у другий - 1,3%, далі – 0,8% тощо», - сказав Михайло Соколов.

Участь у круглому столі також взяв  голова комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський, який в ході дискусії зазначив, що норма щодо концентраії земі в одні буде перегянута:

«Точно буде зниження концентрації землі в одні руки», - зазначив він.

Уповноважений президента із земельних питань Роман Лещенко зауважив, що повинен бути консолідований законопроєкт, який повинен системно вирішити ті базові питання, які сьогодні постали в ході впровадження земельної реформи.