Окружний адміністративний суд міста Києва вийшов за рамки своїх повноважень при прийнятті рішень щодо введення квот на імпорт мінеральних добрив, зобов’язавши Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі ввести їх. Це негативно вплине на економіку України загалом, а найбільше від такого кроку постраждають аграрії. Про це сьогодні йшлося під час спільної пресконференції аграрних асоціацій «Введення квот на імпорт міндобрив через суд: театр абсурду, за який заплатять аграрії».

На тому, що рішення суду є неправомірним і що суд не може зобов’язати Комісію голосувати певним чином наголосив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

«Що в цьому з юридичної точки зору є неправильним? Суд дійсно міг встановити, що, приміром, були формальні порушення у ході розслідування. Якщо таке було – певні документи не були розглянуті, комісії була представлена не вся інформація – тоді максимум, що можна було вирішити, – це зобов’язати комісію переглянути своє рішення на основі повної інформації, яка була виявлена під час судових засідань. Тим не менш, ми почули, що потрібно ввести відповідні захисні заходи. В даному випадку, за оцінкою наших юристів, суд просто вийшов за рамки своїх повноважень. Адже взагалі не зрозуміло, як можна колегіальний орган – а саме таким є Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі – зобов’язати прийняти те чи інше рішення. Тому що кожен член Комісії зобов’язаний голосувати відповідно до того, як він розуміє цю конкретну ситуацію. Це те ж саме, що зобов’язати Верховну Раду прийняти той чи інший закон, що є неможливим», – наголосив Михайло Соколов.  

Заступник голови ВАР зазначив, що ключовим питанням в рамках прийняття рішення Міжвідомчою комісією щодо введення квот на імпорт мінеральних добрив є питання про те, чи відповідає дане рішення національним інтересам України.

Разом з тим, професор Київської школи економіки Олег Нів'євський підтвердив, що рішення, прийняте Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі у червні минулого року про незастосування обмежувальних заходів щодо імпорту мінеральних добрив є правильним і відповідає національним інтересам України. Згідно із дослідженням, проведеним КШЕ, запровадження квот на імпорт міндобрив негативно вплине на економіку країни.

«Україна втратить в середньому 120 млн доларів. Безумовно, від запровадження квот виграють виробники міндобрив. Їхня вигода складе близько 90 млн дол. США. Також вигодонабувачами є трейдери, імпортери добрив. Їх вигода складе 64 млн дол. США. А ось основними, хто програє, будуть сільгоспвиробники. Вони втратять приблизно 275 млн дол. США. Разом з тим, серед аграріїв найбільше постраждають малі с/г виробники. У їхній структурі собівартості продукції, витрати на міндобрива становлять пропорційно більшу частку, ніж у середніх та великих. Також є й інші негативні наслідки, на як потрібно зважати. Потрібно враховувати корупційну складову. Також квотування добрив негативно відобразиться на  гнучкості споживачів міндобрив. Бо невідомо з яких країн дозволятиметься імпорт. Наприклад, якщо одна країна в  силу різних причин перекриє імпорт добрив в Україну, то чи можна буде швидко переорієнтуватися на іншу країну», – пояснив Олег Нів’євський.

На тому, що в Україні ринок мінеральних добрив уже сьогодні монополізований однією компанією наголосив голова ГС «Аграрний союз України» Геннадій Новіков.

«Фактично, один виробник – група компаній «Остхем» – займає дуже значну частину виробництва добрив. Тому до цього часу сільгоспвиробники України переплачували за добрива на 20%-40% більше, ніж наші колеги у сусідніх країнах. Сьогодні в нас немає дефіциту добрив, пропозиції найрізноманітніші і сільгоспвиробник має можливість обирати виробника за якістю, ціною, умовами поставки і планувати свою діяльність. На наш погляд, монополісту треба звикати працювати у ринкових, а не в тепличних умовах, у яких він працював багато-багато років. Ми хочемо бути впевнені в тому, шо отримаємо гарантовану якість, кількість та ринкову ціну на добрива. Ми вважаємо, що рішення суду не відображає сьогоднішніх позицій і є досить заангажованим», – сказав Геннадій Новіков.

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон зауважив, що імпорт добрив наразі є єдиним стримуючим фактором від  зростання цін на внутрішнього ринку та балансом для конкуренції. Разом з тим, ніхто не говорить про те, чому в Україні збільшилась частка імпортних добрив.

«Дійсно, у 2017-2018 роках було просідання виробництва добрив. Але причиною цього були самі представники галузі. Зокрема, група компаній «Остхем» раптово у березні 2018 року просто призупинила виробництво і не поставила товар, який вже був проплачений аграріями. Це стало причиною того, що всі почали шукати альтернативні шляхи поставки добрив. І лише переорієнтація на імпорт дала можливість сільгоспвиробникам виростити нормальний урожай. Адже без добрив сільське господарство не є рентабельним. У 2019 році відновилось виробництво добрив і навіть розпочався їх експорт, а імпорт скоротився. За підсумками 2020 року цей тренд продовжився. Причому, моніторинг експортних цін підтверджує той факт, що українські сільгоспвиробники переплачують на внутрішньому ринку за добрива. Більше того: за підсумками 2020 року, згідно наших оцінок, частка групи компаній «Остхем» у ринку мінеральних азотних добрив склала 65%. А виробництвом аміачної селітри в Україні займаються лише заводи групи компаній «Остхем». Звісно, що можливість відсікти імпорт шляхом квотування є дуже цікавою ідеєю для національного виробника», – сказав Роман Сластьон

Директор ГС “Всеукраїнський аграрний форум” Марія Дідух запевнила, що українські виробники не відмовляються від українських добрив. Однак, вони бажають мати якісну продукцію та конкурентну ціну.

«Ми готові споживати вітчизняне. Але хочеться сказати виробнику: будь-ласка, працюйте в ринкових умовах, забезпечуйте хорошу якість продукції і ми відкриті для співпраці. Але залишати агровиробника без вибору – це неприпустимо. Адже ми розуміємо, що квотування теж може мати «ручний режим». Який буде механізм цих квот? Чи не станеться так, що коли ми готуватимемось до польових робіт, введуть квоти і вибору в українського виробника не буде, окрім як купити добрива на внутрішньому ринку за тою ціною, яку йому встановлять? Тому ми будемо тримати цю ситуацію на контролі. І сподіваємося, що Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства подасть апеляцію на рішення суду. А ще більше ми сподіваємося, що в судовому рішенні буде прописано повернутися до розгляду і він відбудеться на основі фактів, аналізу і цифр. Ми готові надавати аналітичну підтримку, робити розрахунки, брати участь у переговорах і обговореннях для того, щоб прийняти правильне, справедливе рішення, яке відповідає національним інтересам», – підсумувала Марія Дідух.