В Україні гостро постало питання реформування системи меліорації, яка є ключовою для розвитку аграрного сектору в південних регіонах. Проте процес модернізації водних меліоративних систем стикається з низкою проблем, зокрема через корупційні загрози на місцевому рівні.

Аграрії, які активно долучилися до реформи, вказують на складнощі у передачі зрошувальних систем об’єднанням водокористувачів. Незважаючи на рішення уряду, цей процес блокується на рівні державних органів, зокрема Міністерства екології та Держводагентства.

“Найбільші корупційні ризики виникають там, де система управління водними ресурсами не реформована. Передача систем до водокористувачів без місцевих погоджень могла би стати важливим кроком у боротьбі з корупцією, проте цей процес затримується”, — розповів учасник ВАР Сергій Рибалко  під час презентації результатів щорічного дослідження “Прояви корупції у земельних відносинах“.

Наразі реформа меліорації призупинена, і аграрії стурбовані її можливим зв’язком із корупційними інтересами або бюрократичними зволіканнями.

“Ми, аграрії, повинні звертати на це увагу і вимагати дій від уряду”, — наголошує Рибалко.

Затягування реформи може мати серйозні наслідки для сільського господарства, особливо у регіонах, які постраждали від посухи.

“Ми вже втратили два роки, за які могли оновити системи і покращити використання водних ресурсів”, — підкреслює аграрій.

На думку аграрія, реформа потребує активних дій уряду для усунення корупційних загроз і забезпечення ефективного управління водними ресурсами.

Нагадаємо, два роки тому в Україні під зрошенням перебувало близько 2,2 млн гектарів земель, однак у 2023 році вода була подана лише на 120 тис. га. Причиною значного скорочення поливних площ стали не лише війна, але й проблеми з державним управлінням. Закон, ухвалений Верховною Радою у 2022 році, запровадив нову організаційну форму – організації водокористувачів (ОВК), що мали передати управління меліоративними системами до аграріїв. Це дозволило б фермерам контролювати зрошувальні системи та інвестувати у їх розвиток.

Однак реформа зрошення затримується на рівні Кабміну. Разом з тим держава продовжує виділяти 5 млрд грн на утримання меліоративних систем, але цих коштів недостатньо для розвитку. Застаріла інфраструктура, побудована в 60-80-х роках, має зношеність у 85%, що створює додаткові проблеми для аграріїв, які змушені самостійно ремонтувати та підтримувати роботу систем.

Передача функцій управління меліорацією від Держводагентства до Держрибагентства, яка мала завершитися до 23 липня 2021 року, затримується. Майно, яке мало бути передане, фактично залишається у Держводагентстві, що блокує подальший розвиток реформи та передачу систем в управління ОВК.