Новий закон надає їм змогу самим обирати подальшу модель роботи, з метою отримання прибутку чи без неї.

15 листопада набуває чинності нова редакція Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію». Більшість аграрної спільноти сприйняла цей факт позитивно. Однак трапляються й негативні відгуки, які найперше свідчать про незнання чи нерозуміння основних положень нового закону. Про докорінні відмінності й нові положення нової редакції документа газеті "Урядовий Кур'єр" розповів один з основних ініціаторів його запровадження заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло СОКОЛОВ.

Негативні відгуки це відгомін дискусії, яка точилася навколо концепції розвитку кооперативного руху в Україні останні чотири роки, наслідки різного сприйняття функції та завдань кооперативу як такого.

Неприбутковий статус це не пільга

Деякі противники нового закону, не надто обізнані в темі, обвинувачують його авторів у тому, що ті нібито пропонують насильно нав’язати кооперативам прибутковий статус. Насправді новий закон надає можливість кооперативам самим обирати подальшу модель роботи їхнього кооперативу, з метою отримання прибутку чи без неї. Це дотепер сільськогосподарським кооперативам нав’язували статус неприбуткових.

Мабуть, наші опоненти чомусь вважають, ніби неприбутковий статус це якась пільга. Нібито кооперативи з неприбутковим статусом можуть мати прибуток, але він не оподатковується.

Це докорінно не так, така точка зору свідчить про незнання податкового законодавства. Неприбутковий кооператив не може розподілити прибуток між своїми членами, якщо ж він це робить, то такий прибуток оподатковується на загальних підставах. Також неприбутковий кооператив не має права купувати у своїх членів їхню продукцію — таке прямо заборонено законом. Це що, пільга?

Натомість новий закон усуває на законодавчому рівні поділ кооперативів на виробничі та обслуговуючі, і так вирішує описану проблему. Якщо кооперативу таки потрібен неприбутковий статус, його члени можуть внести відповідні положення до статуту і звернутися до податкових органів за його отриманням у загальному порядку.

Загальносвітова концепція

Загальна концепція кооперації, на якій побудовано наш закон, запозичена з досвіду роботи кооперативів у розвинених державах. У розробці нашого законопроєкту взяли участь юристи кооперативних об’єднань Канади, європейські експерти з питань діяльності кооперативів, фахівці міжнародних кооперативних банків тощо. Під час підготовки законопроєкту група розробників, зокрема, базувалася на звітах, підготованих на замовлення Єврокомісії, про розвиток кооперації в Європі.

Так ось, на чому варто зауважити — у них кооператив (прибутковий) сплачує своїм членам два види виплат: звичайні дивіденди пропорційно майновому внеску кожного члена в кооператив, які оподатковуються податком на прибуток, і так звані патронажні дивіденди. У нас такого поняття взагалі не було, лише цим законом воно запроваджується. Такі дивіденди сплачують пропорційно обігу члена з кооперативом — тобто, вартості проданої кооперативу (чи купленої у нього) продукції.

Це можна пояснити на прикладі молочного кооперативу — його члени виробляють молоко, здають його в кооператив за фіксованою ціною, яку самі встановили. Кооператив виробляє з нього різні види молочної продукції під власним брендом, продає її і так отримує прибуток, який розподіляє пропорційно обсягам молока, купленим у його членів.

Фактично це доплата до ціни: адже коливання ціни на ринку і, відповідно, майбутній дохід та прибуток передбачити важко, тому спочатку продамо, отримаємо гроші, які мають бути сплачені за молоко у будь-якому разі, а потім віддамо решту на додачу до раніше сплаченої ціни. Так само це трактується і в законодавстві — як доплата до ціни. Тому в США й деяких країнах ЄС такий вид виплат не оподатковується як прибуток кооперативу — уже член кооперативу сплачує з нього податок відповідно до свого особистого доходу чи прибутку та обраної системи оподаткування.

Чому це важливо? Ймовірна ситуація, коли член кооперативу продав йому молоко, але отримав збиток. Якби кооператив сплачував лише дивіденди у звичайній формі, то мав би обкласти цю виплату податком і потім виплатити члену. Виходить, що член отримав збиток, з його доходу сплачено податок з прибутку, хоча прибутку в нього нема!

Натомість патронажний дивіденд у кооперативі не оподатковується, надходить до члена, перекриває його збиток, а податок беруть лише з прибутку, тобто з перевищення патронажного дивіденду над збитком члена кооперативу. Вочевидь, з боку держави це справедливіше й чесніше.

Зауважу, що така модель дієва саме для сільськогосподарської кооперації. Тому ухвалений закон регулює діяльність саме сільськогосподарських кооперативів і ніяких інших.

Кооперативи і торгівля

Донедавна існувала серйозна проблема: кооператив не міг від свого імені продати продукцію, вироблену його членами. Адже членами сільськогосподарського виробничого кооперативу могли бути лише фізичні особи, а будь-яке фермерське господарство, як і основна маса сільгоспвиробників, — це юридичні особи.

Тобто вони могли бути членами лише обслуговуючих кооперативів, а таким кооперативам закон забороняв купувати продукцію у своїх членів. Виходило, що з кожним членом кооперативу треба укладати окремий договір — доручення на продаж продукції від його імені. Якщо членів багато, значить, багато договорів, причому за їх виконання кооператив не відповідав. Торговельні мережі не хотіли мати справи з таким постачальником.

Через це малі товаровиробники так постраждали від карантинних обмежень. Адже через неможливість сформувати великі партії однотипного товару, вони не мали змоги працювати з великими торговельними мережами, у них лишався один шлях — на базар. А він зачинений!

Інша річ — кооператив. Йому вигідно розвивати стосунки з торговельними мережами, бо це стабільний покупець. А роль кооперативу — забезпечити великі партії однотипного продукту за однаковою ціною. Отже, кооператив організує постачання своїм членам насіння одного сорту, одні й ті самі засоби захисту рослин, поширює однакову технологію вирощування, організовує збирання продукції в потрібний час…

Власна переробка стане можливою

Тут випливає ще один цікавий момент — малий сільгоспвиробник не в змозі створити власну переробку, а багато таких — можуть. За кордоном кооперативи сільгоспвиробників взагалі не можуть обійтися без власної переробки — зокрема молочники, виробники ягід, фруктів тощо. Ми теж хочемо це запровадити, лишився один крок — ухвалити зміни до Податкового кодексу щодо патронажних дивідендів.

Раніше кооператив міг брати сировину на переробку лише як давальницьку. І якщо з певного виду сировини можна отримати різні продукти з різною рентабельністю, то виходить, що члени кооперативу, які здавали однакову сировину, мають отримати різний прибуток відповідно до того, що саме з чиєї сировини вироблено? І як розрізнити, що з чиєї сировини? Ось чому в нас не було кооперативної переробки.

Тепер кооператив закуповує, скажімо, те саме молоко, за ціною, яку його члени встановили, виробляє з нього різну продукцію, продає її, отримує дохід, вираховує виробничі витрати, частку на розвиток, дивіденди, а решту розподіляє за кількістю зданого молока у вигляді патронажних дивідендів. Ось і все! Зовсім інша мотивація — ніяких конфліктів, усі зацікавлені однаково.

Маємо потенціал розвитку

У Франції 60% всієї виробленої сільгосппродукції реалізується через кооперативи, у США — близько половини, у багатьох країнах Європи приблизно так само. Натомість в Україні — менше відсотка.

Скільки не б’ємося над розвитком кооперації — нічого не виходить, хоча потенціал нашого сільського господарства загалом великий. Затримка лише у тому, що наявні правила не давали змоги для розвитку. Якщо внести необхідні зміни до податкового законодавства, кооперативи в нас розвиватимуться прискореними темпами.

І наостанок. Кооператив це не якийсь благодійний проєкт на соціальну підтримку сільського населення, а комерційне об’єднання, головна мета якого заробляння грошей для своїх членів. Утім, соціальний та навіть політичний аспект тут таки є: розвиток в Україні міцного, заможного середнього класу сприяє стабілізації суспільства, є запобіжником від суспільних заворушень.

Михайло СОКОЛОВ,
заступник голови Всеукраїнської аграрної ради,
спеціально для «Урядового кур’єра»

 

Субота, 14 листопада 2020

 

Linija COVID_19_2
Онлайн конференція 4.12.20Онлайн конференція 01.12.2020

Партнери