Актуальні питання перед стартом ринку землі обговорили під час регіональних онлайн-конференцій, які сьогодні провели для агровиробників Запоріжжя та Сумщини. Захід відбувся в рамках проєкту з підтримки реформи Держгеокадастру агробізнесом та сільськими громадами України.

Для аграріїв Запорізької області регіональна координаторка USAID з аграрного і сільського розвитку Ксенія Божкова розповіла про можливості, якими можуть скористатись сільгоспвиробники:

 «Програм АГРО – це 5-річна програма агентства США з міжнародного розвитку USAID, яка впроваджується компанією Chemonics International. Вона розрахована на 5 років і триватиме до листопада 2024 року. Запорізька область є однією з цільових областей України, в якій працюватиме ця програма. Нашою метою є прискорення економічного розвитку сільських громад, а також розвиток продуктивних сучасних прибуткових мікро, малих та середніх сільськогосподарських агропідприємств, які в подальшому зможуть інтегруватися в український та міжнародний ринки», — зазначила вона.

Про масиви земель сільськогосподарського призначення, як способу захисту істотних землекористувачів розповіла юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова.  Також  розкрила питання так званої «шахматки» та ознайомила сільгоспвиробників з переважним правом при поновлення договорів оренди землі державної та комунальної форми власності.

«Сьогодні аграріїв турбує питання зміни виду угідь та цільового призначення с/г земель. Зокрема, як змінити цільове призначення земельної ділянки з пасовищ на ріллю. Наголошу, саме питання звучить некоректно і неправильно. Зміна виду угідь – це не зміна цільового призначення. Це абсолютно різні речі. Є класифікатор цільового призначення земель, в якому є розподіл земель спочатку на категорії (с/г землі, житлової громадської забудови, історико-культурного призначення, природо-охоронного, землі запасу тощо). В межах категорії земель сільськогосподарського призначення є ще цільові призначення – землі для ведення товарного с/г виробництва, фермерського, особистого селянського господарства, для ведення підсобного селянського господарства. Коли ми говоримо про зміну с/г призначення, то мається на увазі зміна в межах саме цієї категорії. Якщо ми хочемо побудувати завод, то ми змінюємо цільове призначення землі товарного с/г виробництва на промислове —  це зміна категорії і довготривала процедура», — зазначила експертка.

 Вікторія Кіпріянова наголосила, що зміна цільового призначення земель саме сільськогосподарського призначення стало легше завдяки прийнятому законопроекту 2194.

З агровиробниками та представниками органів місцевого самоврядування Сумщини спілкувались про статус земель сільськогосподарського призначення, власники яких померли, а спадкоємці відсутні, повноваження органів місцевого самоврядування та покроковий алгоритм передачі таких земельних ділянок в тимчасову оренду. Також Вікторія Кіпріянова роз’яснила статус земель  колективної форми власності (землі під проектними польовими дорогами, полезахисними лісосмугами, господарськими будівлями та дворами) та нюанси ефективного управління ними.  

«Коли ми говоримо про землі колективної форми власності, то згадуємо про державний акт на право колективної власності на землю, який видавався сільськогосподарським підприємствам, акціонерним товариствам, кооперативам. До нього додавався список громадян, які є співвласниками всіх цих земель. Потім був Указ президента, яким землі колективної форми власності підлягали розпаюванню. Але паюванню підлягали виключно с/г угіддя і це було логічно. Оскільки землі несільськогосподарського призначення, які знаходяться під господарськими будівлями, дворами, водними об’єктами, не можуть бути розподілені, бо нерозривно пов’язані з тими об’єктами, під якими знаходяться», — зауважила Вікторія Кіпріянова.

Для того, щоб поставити крапку в землях колективної форми власності, прийняли закон 2498, яким врегулювали питання використання земель колективної форми власності.

На тому, що Сумщина належить до аграрно-промислових регіонів України і посідає провідні місця у виробництві зерна, соняшнику розповів заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Тарас Савченко.

«Сумщина має великий потенціал у нарощуванні виробництва с/г продукції, особливо з точки зору оптимізації переробки. Загальна площа земель області становить близько 2,4 млн га, з яких близько 50% - рілля. Регіон не стоїть осторонь адміністративно-територіальної реформи. Паралельно з нею відбувається процес передачі земель державної форми власності у комунальну. З 2018 рік з державної у комунальні власність передано близько 200 тис га. Також Сумська ОДА чітко розуміє переваги відкриття ринку землі, серед яких – отримання громадянами права розпоряджатись своєю землею. Окрім того, це стимулює залучення інвестицій в регіон та його розвиток», — сказав посадовець.

Розвінчав міфи про запровадження ринку землі для учасників з обох регіонів юридичний радник Програми USAID АГРО Віктор Кобилянський. Він наголосив, що на реформу можна дивитись з різних точок зору. Найважливішими в нашому випадку є чотири точки зору – держави – наскільки вона виграє чи програє, територіальних громад, громадян та аграрного бізнесу. Регіональні конференції, організовані ВАР та USAID присвячені саме роз’ясненню актуальних питань для сільгоспвиробників.

«На сьогодні існує чимало легальних і напівлегальних схем, як обійти мораторій на продаж земель с/г призначення, але жодна з них не дає надійних гарантій того, що право на землю буде втримано. Тому можливість просто придбати земельну ділянку, коли право власності буде одразу зареєстровано у державному реєстрі, це надзвичайно привабливо і забезпечує надійний захист. Адже наразі всі стосунки агровиробників і власників землі зводяться до оренди паїв і немає жодної гарантії, що після закінчення терміну оренди, вона буде продовжена. Тобто аграрій сьогодні працює у величезній зоні ризику і лише власність може його знизити», — сказав експерт.

Дивіться відеозапис конференцій за посиланням: 

Запоріжжя: http://catcut.net/RA1R

Сумщина:  http://catcut.net/OA1R