Продовжуємо говорити про концентрацію землі з Вікторією Кіпріяновою

Ще однією специфікою є те, що спеціальними суб'єктами, які зможуть набувати землі сільськогосподарського призначення у власність, тобто не «купувати», а «набувати» визначено – банки. Причому незалежно від того банки в чиїй власності перебувають, там державній чи можливо якісь приватні комерційні банки.

Для чого взагалі передбачили банки Для того, щоб більшість агровиробників, могли отримувати кредитування у банку під заставу земельної ділянки, яку купують. Тобто, щоб земельна ділянка виступала саме як об'єкт застави.

Банк ніколи не буде брати земельну ділянку в заставу допоки не буде мати гарантії того, що він цю земельну ділянку може стягнути собі у власність. Так от, якби не було цієї норми, яка дозволить банкам стягнути земельну ділянку в рахунок заборгованості, банки просто би не кредитували під купівлю землі.

Тому тут виходить ситуація як «терези», тобто або пускати банки, але ми забуваємо про кредитування, або допустити банки з певними обмеженнями і тоді є надія, що вони все-таки будуть видавати кредити під заставу земельних ділянок.

Але для того щоб банки не перетворювалася на агрохолдинги, не почали акумулювати на своїх активах величезну кількість земель сільськогосподарського призначення встановлена умова, що банки повинні відчужити такі земельні ділянки на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Тобто, тут виходить така ситуація, що якщо банк зверне стягнення можливо в 2022 році, то до 2024-го року йому потрібно буде виставити її на електронні торги. На яких мають право приймати участь тільки ті особи, які можуть бути набувачами, тобто фізичні особи громадяни України, які своє право на 100 гектарів ще не використали. Тут має працювати така процедура.