Податковий орган може аргументувати це тим, що гній є відходом та є в Державному класифікаторі відходів.

Проте Закону «Про відходи» не поширюється на відносини у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначені для споживання людиною і не дає визначення поняттю «гній». В той час, як визначення «гній» міститься в Законі «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» та означає - будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї. Тим більше, якщо підприємство використовує гній в якості органічних добрив.

Проаналізувавши судову практику з ідентичного питання, стало очевидно, суди приходить до висновків, гній – не є відходом.

Отже, віднесення контролюючим органом гною до відходів, та обов`язковість обкладання екологічним податком є безпідставним та не відповідає вимогам податкового законодавства.

До 1 січня 2013 року сільськогосподарські підприємства, селянські та інші господарства, які займалися виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва, і при цьому здійснювали розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.

З 1 січня 2013 року у Кодексі змінено значення поняття „розміщення відходів, а тому усувається подвійне оподаткування екологічним податком.