На підпис президента очікують одразу два законопроекти — №2194 та №2195 — які завершують земельну децентралізацію в Україні та врегульовують значну кількість процесів перед стартом ринку землі. Разом з тим, довкола них продовжують точитись чимало суперечок та ходити багато міфів. Юрист ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова розвіяла основні з них під час вебінару, який ВАР організувала для агровиробників.

«Закон про умови обігу земель с/г призначення  був більш загального характеру і містив лише ключові норми, які стосуються запуску ринку землі.  Для того, щоб він не затягувався у прийнятті, і був введений певний перехідний період для підготовки. І законопроект №2194 – — це дуже великий, об’ємний документ, де багато інформації, яка деталізує окремі норми основного закону. Деякі з норм законопроєкту 2194 вступають в силу одразу, а деякі – одночасно з набуттям сили закону про обіг земель сільськогосподарського призначення», — зазначила експертка.

Міф 1. Законопроект 2194 дозволяє купувати землю іноземцям

Це неправда. Іноземці не зможуть купувати землю і на це є пряма норма закону. Законопроект 2194 повністю знімає цю неоднозначність. До 1 січня 2024 року набувачами землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, яка виділена в натурі в рахунок земельної частки (паю) будуть виключно фізичні особи-громадяни України. З 1 січня 2024 року набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення зможуть:

а) громадяни України;

б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

в) територіальні громади;

г) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі. Усім іншим особам буде заборонено набувати право власності на землі сільськогосподарського призначення. Тобто, питання доступу іноземців до купівлі землі сільскогосподарського призначення має бути вирішено на Всеукраїнському референдумі. Лише за умови, що громадяни України підтримають таку ініціативу то іноземці зможуть опосередковано, тобто не напряму, а через юридичну особу створену в Україні, набувати землю у власність.

Міф 2. Землю розкуплять компанії, які мають право на видобування корисних копалин, оскільки вони є першими в черзі на реалізацію переважного права купівлі землі

«Нічого подібного! У цій нормі є певні ключові моменти. По-перше, право на купівлю землі має особа, яка видобуває не будь-які корисні копалини, а загальнодержавного значення. По-друге, право на добування не всіх корисних копалин загальнодержавного значення, а виключно, тих, які передбачені статтею закону. Це — металічні руди кольорових, благородних, рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина. Тобто це не всі надра, які є в Україні, це обмежена кількість надр, яка підпадає під таку вимогу. По-третє, не будь-хто, хто видобуває копалини, має першочергове право купівлі землі. Це має бути дійсно особа, яка уже отримала такий спеціальний дозвіл і він відображається в державному земельному кадастрі, визначено межі території, на яку такий дозвіл видано. Тобто, якщо такий дозвіл є, то зрозуміло, що скоріш за все ніяке сільське господарство там не ведеться», — пояснила Вікторія Кіпріянова.

Міф 3. Всю землю скуплять через електронні аукціони

Питання продажу землі через електронні аукціони регулює прийнятий законопроект 2195. Вікторія Кіпріянова наголосила, що не існує в законі норми, згідно із якою землі с/г призначення приватної форми власності, повинні продаватись саме на аукціонах. Власники паїв можуть домовитись про продаж напряму з покупцем. Продаж через аукціон — лише за бажанням власника. Щодо ж до с/г земель державної та комунальної форми власності, у Законі № 552 Про умови обігу земель сільськогосподарського призначення є пряма норма про заборону їх продажу.

«Єдина форма земель с/г призначення державної і комунальної форми власності, яку можна буде викупити – фермерські землі, які свого часу передавались громадянам для створення фермерського господарства (ФГ) на праві довічного успадковуваного володіння та постійного користування, а також ті що з вказаного права було переоформлено в оренду до 2010 року. Законопроект 2195 не дає можливості продавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної форми власності, а мова йде виключно про оренду такої землі через електронні аукціони, щоб процес був повністю відкритим, публічним та виключав будь-які зловживання та переваги для обраних осіб», — зазначила Вікторія Кіпріянова.