Чергова заява росЗМІ про «зрив посівної в Україні» – це черговий виток інформаційної агресії проти України, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук. У коментарі StopFake він зазначив, що інформація про «зрив посівної» не відповідає дійсності.
«Подібні наративи, які запускають росЗМІ, вже не вперше виникають в інфополі. З початком війни росія вимагала капітуляції України під приводом того, що якщо Україна не здасться, то люди в Україні «вмиратимуть від голоду» та їжі «не вистачить». Коли розпочалася робота зернового коридору з 1 серпня 2022 року, росія заявляла, що Україна «все зерно вивезе» і невдовзі знову таки «нічого не їстиме», «голодуватимемо» – щось цього нічого не відбувається. Банальна річ – росія веде боротьбу не лише на фронтах військовими діями, а й економічними та інформаційними вкидами. Тому, це не більше, ніж чергова російська дезінформація», – розповідає Денис Марчук.
Насправді, «голоду» в Україні немає – стратегічне забезпечення України продуктами харчування повною мірою відповідає внутрішнім потребам, – наголошує Денис Марчук. За словами експерта, цьогорічна посівна кампанія, як і в 2022 році, пройде в максимально складних умовах. Однак російські ЗМІ «забувають» назвати при цьому справжню причину складнощів українських аграріїв – це масований російський обстріл цивільної та енергетичної інфраструктури України, заміновані поля, окупація українських територій. Повномасштабне вторгнення окупантів підриває основи продовольчої безпеки не лише в Україні, а й у всьому світі.
Україна дійсно скоротила можливість збирання врожаю на тимчасово окупованих частинах Херсонської та Запорізької областей, а також на територіях, де ведуться активні бойові дії.
«Ми розуміємо, що за рахунок окупації частини територій, територій, де частина полів замінована, а люди економічно не можуть сприяти тому, щоб виходити у поля, ми на 100% не засіємо свою площу. Відповідно, це відобразиться на тому валовому зборі, який ми матимемо у 2023 році. Але сьогодні головне завдання – за рахунок пошуку фінансових механізмів у вигляді кредитування виробників у рамках програми, що реалізується в Україні, 5-7-9% – це дати можливість за рахунок цих коштів закупити виробникам усі необхідні матеріали для цієї посівної кампанії. Ми розуміємо, що програмою не всі на 100% зможуть скористатися, але є більшість виробників, яка скористається можливістю і проведе посівну кампанію. Так що посівна 2023 року відбудеться», – наголосив Денис Марчук.
Минулий рік чудово продемонстрував стійкість України у всіх сферах життєзабезпечення країни, включаючи сільськогосподарський сектор. Навіть за умов повномасштабних бойових дій українські аграрії не лише змогли забезпечити річну потребу України в зернових, а й зібрати врожай для експорту, — розповідає Марчук.
«У 2021 році ми зібрали рекордний урожай олійних та зернових культур – приблизно 108 мільйонів тонн. Для порівняння: у воєнний період часу, незважаючи на ці умови, нам вдалося зібрати близько 67 мільйонів тонн цих культур. При тому, що Україні для забезпечення річної потреби потрібно близько 18 мільйонів тонн. Тобто, навіть в умовах війни ми маємо потенціал не лише забезпечити себе, але ще й у два рази більше експортувати на зовнішні ринки», – наголошує Денис Марчук.
Усе це пов'язано з тим, що Україна є експортоорієнтованою країною, — каже заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Експерт зазначає, що Україна в аграрному секторі займається вирощуванням продукції для забезпечення не лише внутрішніх потреб, а й експорту, заробляючи на цьому гроші. За словами Марчука, експорт аграрної продукції – це ключова галузь України, яка забезпечує надходження валютних надходжень. Заступник голови ВАР навів статистику: близько 53% експорту, який прямував з України в період вторгнення – це аграрна продукція. Україні вдалося акумулювати близько 23 мільярдів доларів на експорті свого продовольства, – наголошує Денис Марчук.
Саме тому, зазначає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради, вивезення продукції з України та зерновий коридор ніяк не впливає на продуктову безпеку країни. Навпаки, торгівля зерном – основа заповнення бюджету.
«Щодо зернових, навіть у цей важкий період часу у 2022 році ми виростили близько 19,4 мільйонів тонн – при тому що річне споживання зернових в Україні, залежно від періоду, сягає від 5 до 7 мільйонів тонн. Тобто, ми навіть у війну на 12 мільйонів тонн виростили більше за ту норму, яку ми споживаємо. Не хочу забігати вперед, але якщо навіть ми виростимо цього року 16-19 мільйонів тонн, то на продовольчій безпеці України це не тільки ніяк не позначиться, а й ми ще залишаємо за собою стратегічну можливість експортувати. Тут негатив лише у тому, що ми отримаємо менше валютної виручки», – каже Марчук.
Резюмуючи заступник голови Всеукраїнської аграрної ради закликав українців не реагувати на інформаційні вкидання російських медіа про «швидкий голод» в Україні. Експерт ще раз наголосив, що росія спеціально намагається посіяти хаос в Україні та провокує панічні настрої серед населення.
«Усі ці вкидання з боку росії, власне, посилюються з програшами на фронтових позиціях – вони посилюють інформаційний тиск на наших громадян через свої військові невдачі. Тому, хочу звернутися до наших громадян та не вестись на такі фейки. Не панікувати та не бігти скуповувати гречку, створюючи штучний продуктовий ажіотаж. Тому що це якраз може призвести до стрімкого зростання цін, адже люди, що панікують, самі і створюють дефіцит. Цього робити не потрібно, тому що сьогодні всіма групами товарів ми повністю забезпечені», – резюмував Денис Марчук.
Середа, 15 лютого 2023