У рамках пілотного проекту, який спільно реалізують Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР) та Програма USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО, на Херсонщині створюються організації водокористувачів (ОВК). Під час семінару, який відбувся наприкінці минулого року, експерти роз’яснили «Порядок інвентаризації меліоративних мереж та її складових з метою функціонування ОВК".

Відповіді на найбільш актуальні запитання, які цікавили присутніх аграріїв-водокористувачів, надали керівник напряму земельної реформи програми USAID з аграрного і сільського розвитку АГРО Сергій Кубах, спеціаліст ВАР із земельних питань Вікторія Кіпріянова та консультант ВАР у проекті «Розробка та реалізація пілотного проекту зі створення Організацій водокористувачів у Херсонській області» Роман Федорченко

1. ОВК приймає рішення шляхом голосування. Кожен член ОВК має по 1 основному голосу і додатковий голос, котрий визначається з площі земельних ділянок. Чому це сформульовано саме так і чи не стане це підставою для великих землевласників диктувати умови меншим?

Перш за все, варто усвідомлювати, що ОВК створюється саме задля забезпечення гідротехнічної меліорації земельних ділянок, а управління такою організацією здійснюється водокористувачами, яким потрібна вода для зрошення їх земельних ділянок, через їх членство в організації та прийняття рішень на загальних зборах.

Отже, цілком природнім та обґрунтованим є врахування інтересів водокористувача, якому належить більшість зрошувальних земель, гідротехнічну меліорацію яких забезпечує ОВК, під час прийняття рішень з питань управління такою організацією. Крім того, участь членів ОВК у витратах також визначається пропорційно до площі земельних ділянок. Тобто, велика площа земель означає не тільки додаткові права, а й також додаткові зобов’язання, що є цілком справедливим. Водночас, ключове питання полягає у тому, а чи може такий «мажоритарний» водокористувач одноосібно приймати відповідні рішення з питань управління ОВК, в тому числі, щодо визначення розміру тарифу на послуги організації, нехтуючи думкою інших членів ОВК, чи він має обов’язково знаходити підтримку таких рішень з боку таких інших членів.

З огляду на це зауважимо, що серед усіх можливих для впровадження альтернативних моделей прийняття рішень на загальних зборах (1 член – 1 голос; пропорційно від площі зрошувальних земель) у законопроекті застосована найбільш збалансована та виважена модель прийняття рішень, так звана «модель двох ключів», яка одночасно передбачає необхідність отримання більшості голосів усіх членів ОВК від їх кількісного складу (основні голоси) та більшості голосів, що розраховуються від площі зрошувальних земель (додаткові голоси). Адже саме така модель унеможливлює, як одноосібне прийняття «мажоритарним» водокористувачем рішень, так і змову значної кількості «малих» водокористувачів та не врахування інтересів «мажоритарного» водокористувача. Отже ця модель передбачає необхідність під час прийняття кожного рішення на загальних зборах  досягати консенсусу між великими та малими водокористувачами при прийнятті таких рішень.

Таким чином, теза про те, що великий водокористувач диктувати умови меншим не відповідає дійсності, адже якщо такі рішення не підтримуються малими водокористувачами вони фактично не можуть бути прийняті.

2. Яка основна задача закону? Бо є системи розкрадені і практично знищені, а є ті, які оновлені і агровиробники на них працюють і оновлюють. Чи повинні абсолютно всі доєднуватися в ОВК? От для прикладу, ми орендуємо техніку у комунального підприємства – 50 шт. Комун. підпр. нічого не робить: не  ремонтує, не фарбує, але оренду отримує оренди 700 тис. І по закону ми маємо забрати в них ці 700 тис і безкоштовно буде те, за що ми сьогодні платимо. Як мені пояснити комунальному підприємству, що він сьогодні повинен мені це все передати?

Варто пояснити, що підставою для передачі в ОВК меліоративних об’єктів є рішення відповідного органу місцевого самоврядування, який є власником цих активів. При цьому той факт, що такі активи можуть бути закріплені за відповідним комунальним підприємством, не змінює правового статусу цих активів – вони залишаються об’єктами комунальної власності. Це слідує із прямої норми ч. 3 ст. 78 Господарського кодексу України, яка встановлює, що  «майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство. Тобто, комунальне підприємство не стає власником меліоративних об’єктів, які закріплюються за ним на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування. Ці активи залишаються у комунальній власності та використовуються таким комунальним підприємство на праві господарського відання.

В той же час, комунальні підприємства могли створити майно, що є складовою меліоративної системи, наприклад, купити «фрегат» вже після того, як майно КСП передали до органу місцевого самоврядування, а від того передавалося до комунального підприємства. Таким чином, фактично меліоративна система буде містити більше складових, аніж передавалося від КСП до органу місцевого самоврядування. Примушувати орган місцевого самоврядування передавати майно, яке створило комунальне підприємство – це призведе до конфлікту. Ймовірно, що у випадку, якщо майно (складова меліоративної мережі) належить комунальному підприємству, і таке майно було утворене після передачі системи від КСП до органу місцевого самоврядування, найкращим виходом буде укласти договір користування таким майном.

3. На сьогоднішній день об’єкти меліоративних мереж являються будівними об’єктами категорії СС2. Законопроектом видано всю технічну документацію землевпорядним організаціям. І це не враховано в будівельне законодавство, яке б ці зміни анулювало. Якщо є зміни, що внутрішньогосподарські меліоративні системи не являються об’єктами будівництва, то чи не призведе це до нівелювання системи.

Проведення інвентаризації необхідне для внесення інформації про меліоративну мережу до ДЗК. Не для того, щоб виконати роботи з майном, а для того щоб воно було офіційно занесене до ДЗК, а потім в реєстрі речових прав. Тут немає наслідків ніяких крім того, що просто оформлюється право. Також законопроект передбачає, що лише трубопроводи внутрішньогосподарських мереж не є об’єктом будівництва. Це дещо важливе уточнення, бо якщо ви будуєте гідрант чи резервуар – то вам доведеться пройти процедуру, передбачену містобудівним законодавством. А якщо ви прокладаєте трубу з власним полем (надземного чи підземного прокладання) – то це не несе ніяких загроз для інших суб’єктів господарювання і це є внутрішньогогосподарською мережею. І зобов’язати виготовляти проект на трубу, яка можливо лежатиме в цьому сезоні одним способом, а завтра іншим, бо буде переміщена поливальна техніка на іншу земельну ділянку чи ще щось подібне, то це надлишкове регулювання. Такий функціонал частково покладається на ОВК, бо не можна збудувати меліоративну мережу, котра руйнує систему в цілому. Також не можливо таке збудувати з надлишковою потужністю, бо в нього є обмеження через спецдозвіл на водокористування. Також закон про ОВК визначає, що ці ліміти також контролюватиме ОВК – вестиме реєстр членів, відслідковуватиме дозволи на спецводокористування і слідкувати за тим, щоб не було перевищення лімітів в дозволах.

Стосовно оцінки впливів на довкілля. Оцінка впливу на довкілля в ПЗУ відміняється для тих об’єктів, котрі вже експлуатуються водогосподарськими організаціями, підпорядкованими ДАВР, та передаватимуться в ОВК. При цьому не потрібно проводити ОВД лише, якщо ОВК експлуатує отримані об’єкти лише в межах їх проектних потужностей щодо площі зрошення. Тобто з цими об’єктами не відбувається ніяких змін, просто змінюється їх власник, а тому не вбачається потреби проводити ще раз ОВД стосовно таких об’єктів. Але якщо буде відбуватися нове будівництво об’єктів, то звісно така оцінка впливу на довкілля є обов’язковою, та буде здійснюватися.

Законопроект дає можливість класти трубу внутрішньогосподарську без розробки проекту. Якщо ви бачите ризики – то ви розробите цю документацію, це не заборонено. Є випадки, коли можна зробити простіше. А є випадки, де краще використати проект.

4. Як буде врегульовуватися питання з ДІАМ? Оскільки штрафи за незаконне будівництво дуже великі.

Є норми закону. Якщо буде складено акт про те, що ви проклали трубу внутрішньогосподарську і на вас буде накладено штрафні санкції ви можете апелювати до прямої норми закону, що це не є об’єктом будівництва.

5. Коментар: Є норма закону, що об’єкти котрі підлягають оцінці впливам довкілля є об’єктами категорії СС2. Автоматично. Доводити в суді – це безперспективно.

Якщо бачите ризик – зробіть проект, бо закон не ставить вимог його не робити. Він дає можливість у випадках з мінімальними ризиками цього не робити. Що стосується оцінки впливу на довкілля, то це питання розкрито детально вже у попередніх аналогічних питаннях.

6. Ситуація: не правильно спроектований трубопровід робить прорив і затоплює щось важливе, для прикладу – лінію електропередач.

Аварійна ситуація можлива хоч з проектом, хоч без. І відповідальність буде та сама. Це буде відстежено і відповідальність накладена на користувача або замовника будівництва, або власника таких мереж.

7. Спецводокористування – це по суті, об’єм води на площу. Як воно може вплинути, якщо не враховує технічні складові системи? Тобто я отримаю спецдозвіл без прив’язки до системи. І в законі немає нічого про богарні/зрошувальні землі та поливні/зрошувальні площі.

ОВК не видає дозволу на спецводокористування, а видають уповноважені органи. При видачі цих дозволів враховується водний баланс, і як пояснюють у водному агентстві – вони керуються багатьма параметрами при опрацюванні заяви на видачу дозволу (не тільки технічних параметрів системи чи тільки даних, що містяться у заяві). Більше подробиць про процедуру видачі, на яких даних ґрунтується питання видачі чи відмови може дати ДАВР.

Крім того, проект закону не змінює існуючий сьогодні порядок отримання дозволів на спеціальне водокористування – орган. Що видає дозволи, отримувач дозволу та процедури видачі залишаються тіж самі.

8. Відносно поливні/зрошувальні землі та їх вплив зону обслуговування ОВК. Як визначити зону обслуговування ОВК? Бо є ті системи, що будувалися раніше. А от зараз є системи крапельного зрошення. Можна підключити землі навіть за 5 км від системи. Як визначити зони обслуговування і чи можу я підключити ті землі, котрі знаходяться за 5 км?

ПЗУ зобов’язує включити до ОВК всі землі, які зараз зрошуються. І це мінімум. Ви не можете когось «відрізати», ви зобов’язані його включити. Стосовно можливостей: проект закону каже, що територія обслуговування ОВК може включати в себе: те, що зрошується на даний момент та\або може зрошуватися

І тільки ви можете визначити чи може щось зрошуватися, надсилаючи відповідні запити до відповідних організацій. На етапі планування ОВК те ж саме: ви самі, на базі зібраної інформації, визначаєте де кордони проектної площі зрошення від конкретної точки і куди ви можете розширитися. Але тут потрібно розуміти, що якщо ви виходите за проект, то можливо доведеться модернізувати насосну станцію. Але це ж знову, на ваш розсуд. Але при проектуванні площі треба розуміти, чи зберете ви достатньо голосів водокористувачів для створення ОВК, якщо ви візьмете більше ніж потрібно. І на етапі, коли ОВК ще не набуло у власність меліоративну систему та її складові, воно вже понесе затрати. Для прикладу, внесення цієї системи в Держгеокадастр, потрібно заказати техдокументацію. Відповідно, чим більше ви гектарів наберете в територію обслуговування, тим більша площа роботи для землевпорядника  і вище будуть ваші витрати. Можливо краще обмежитися необхідним мінімумом, а вже потім пройти процедуру розширення

9. Чи землевпорядник, який займається розробкою документації, вказує землі, котрі під самою інфраструктурою знаходяться? Чи він також вказує які землі з неї зрошуються?

Залежить від технічного завдання, котре ви йому пропишете. Водокористувач сам визначає перспективи розвитку системи. Ви самі встановлюєте ті розумні межі, котрі опрацьовує землевпорядник. Це навіть можуть бути ті землі, котрі на сьогодні взагалі не зрошуються. І навіть проектом не передбачувалися.

Також ми очікуємо на відповідні зміни до підзаконних нормативних актів, які будуть прийняті після прийняття цього законопроекту, та врегулюють детально особливості проведення такої інвентаризації та виготовлення відповідної землевпорядної документації.

10. Якщо внутрішньогосподарська відкрита зрошувальна система під час розпаювання земель була розпайована як земля (випадково), чи це вважається як приватна власність і ОВК там не може створюватися? Чи потім власник паю повинен буде видати нам безстроковий земельний сервітут?

Канали – вони державні. Як варіант – виправлення помилок в кадастрі. Або тоді регулюється шляхом того, що земля являється сервітутною. При виправленні помилки може здвинутися ділянка, але все стане на свої місця.

11. При виконанні створення ОВК подається заявка і на сесії мають проголосувати, щоб надати у власність зрошувальну систему. Якщо в момент подачі заяви на отримання майнових прав подають заявки ще 2 ОВК.

Таке не можливо, оскільки ОВК створюються на базі однієї зрошувальної системи. Вони не накладуться одна на одну.

12. Відносно поливної/зрошувальної площі. Коли ОВК вже створене і вже функціонує, виходить так, що води не достатньо для одночасного поливу усіх учасників ОВК. Як в такому випадку відбувається розприділення існуючої води?

Зону обслуговування до поливної звужувати не потрібно. Є відповідна зона обслуговування. По перше, всі працюють по дозволам на спецводокористування. В першу чергу – отримають члени ОВК. Ті, хто не є членами, підкоряються загальним правилам: вони отримуватимуть воду в останню чергу. А якщо всі члени ОВК: то сідають і вирішують що робити. Зазвичай при таких катаклізмах у спецструктур є механізми як це оперативно вирішити. Пропонується заздалегідь розробити документ «Правила надання послуг ОВК», де це все буде прописано і він буде обов’язковий до виконання усіма і буде дійсний як для членів так і для не членів ОВК. Такі Правила затверджуються  виключно членами ОВК на загальних зборах.

Загальний принцип встановлений проектом закону  - у разі неможливості через відсутність води в джерелі зрошення або аварійні ситуації повністю задовольнити попит на воду всіх водокористувачів організація в першу чергу задовольняє попит на воду своїх членів. Задоволення попиту членів організації у такому разі здійснюється пропорційно площі їх земельних ділянок, що включені до території обслуговування.

13. Оскільки даний ПЗУ суперечить пункту конституції про непорушність права власності, чи не вийде, що органи ОМС в судовому порядку собі це заберуть назад?

Норма проекту не суперечить Конституції, оскільки орган державної влади або ОМС повинні прийняти усвідомлене рішення про передачу права власності ОВК. Крім того, зрошувальні системи не є об’єктами власності, не є нерухомим майном і не є ні в якому реєстрі прав. Все це вважається державним і колись було «взято на баланс» органами місцевого самоврядування. Іноді на акті «про передачу на баланс» органи місцевого самоврядування зупинялися і не проводили надалі необхідні реєстрацію права власності на нерухомість (наприклад, насосні) чи землевпорядну документацію. Тож, стосовно систем, котрі зараз у комунальній власності – при створенні ОВК вони мають стати власністю ОВК. В реєстрі речових прав система буде лише тоді, коли ОВК створиться і коли об’єкт буде в земельному кадастрі, йому буде присвоєний кадастровий номер, він буде описаний за допомогою геоданних. І тоді він буде переданий у власність ОВК. Тільки потрібно розмежовувати власність ОВК та особиста власність. Це буде вид приватної власності, але це буде власність юридичної особи з режимом обмеження певним законом. Якщо хтось за свої кошти проклав мережу – у процесі інвентаризації передбачений механізм виявлення власника і кожного з елементів, які обстежуються. Якщо є щось у приватній власності – про це потрібно заявити в процесі інвентаризації і підтвердити це право. Щоб ваше раптом не визначили як безхазяйне і не передали в ОВК.

14. Де є вказано, що трубопровід не є об’єктом будівництва?

ПЗУ вносить зміни до закону про меліорацію (стаття 22) і це стосується трубопроводів лише внутрішньогосподарських і ніяких інших елементів системи. Також подібні норми передбачаються і в змінах до абзацу п’ятого частини першої статті 4  Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» 

15. Чи може садовий кооператив бути членом ОВК?

У ПЗУ є вичерпний список критеріїв того, хто може бути. Перш за все власники або користувачі земельних ділянок (що має дозвіл на спецводокористування, якщо це передбачено законом). Таким чином, будь яка юридична особа, що відповідає цим критеріям і його статутом не передбачено обмежень на участь в будь яких інших об’єднаннях то воно може бути членом ОВК. Ми не знаємо випадків, коли садове товариство має у володінні чи користуванні земельні ділянки с/г призначення, як правило, земельні ділянки знаходяться у користуванні членів садового товариства.

16. Якщо 2 юридичні особи створюють ОВК, через якийсь час вони отримують мережу, але з часом один із учасників ОВК починає вести не конструктивну позицію і не приймає участь, наприклад, у ремонтних роботах. Які є законні підстави і чи можна виключити цього учасника з ОВК? Або змусити його приймати участь у обслуговуванні мережі.

Якщо рівна кількість голосів, то виникає паритет. І подібну ситуацію можна вирішити лише в судовому порядку. Виключити когось бо він не згоден з чиєюсь позицією – не можна. Є вичерпний перелік, коли член ОВК перестає ним бути. Він визначає, що це можуть бути природні причини смерті, ліквідація юр. особи, позбавлення статусу водокористувача через анулювання дозволу на спецфодокористування (або закінчення строку його дії), добровільний вихід і зміна статусу (був договір оренди і він скінчився). В усіх інших випадках – або голосування, або перемовини, а якщо не вийде – судове рішення. Само собою на члена ОВК є заходи впливу. Якщо він не сплачує послуги ОВК з доставки води – його йому можна обмежити постачання. Другий спосіб – вписати все це в документи (статут, правила постачання): прописати додаткові заходи впливу, які є не тільки в законі, а й в статуті. Потрібно розуміти, що відмовляючись щось модернізувати – вони наносять шкоду собі в першу чергу. Тому потрібно вести діалог.

17. ПДВ при передачі насосних станцій.

Питання не однозначне. Тому консультанти ВАР зараз працюють над тим, щоб після прийняття законопроекту 5202-Д був внесений до ВР додатковий законопроект про внесення змін до 5202-Д, аби виправити ті невідповідності, які виникли в ході законотворчого процесу.

Вівторок, 11 січня 2022

 

SaveUaФіксація збитківагроцентр

Партнери