На тлі логістичного колапсу, який переживає Україна у зв’язку з повномасштабною війною, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у рамках конференції «Розвиток попри війну: зерно і переробка», запропонував обговорити ідею щодо запровадження експортних мит на аграрну продукцію.

Всеукраїнська Аграрна Рада вважає запровадження додаткових зборів в галузі, як спробу добити аграрний сектор України.

У заявах депутата запровадження нових фінансових обтяжень аргументуються спробою заспокоїти мітингувальників, які блокують пункти пропуску на кордоні з Європейським Союзом, введенням “самообмежень”. Також це, начебто, зробить аграрну продукцію доступною для переробників всередині країни.

Блокування кордонів несе більше політичний характер, ніж економічний, бо переважна частка української аграрної продукції не постачається до країн-сусідів, а прямує у порти до третіх країн. Тож запровадження експортних мит не “заспокоїть” мітингувальників. Варто зазначити, що більшість традиційних аграрних культур вже продаються нижче собівартості, скидати ціну далі нікуди. За прогнозом, збиток рослинництва у 2023 році складе понад 3 млрд доларів. Якщо морські порти запрацюють на постійній та зрозумілій основі, показник може знизитися до 1,2 млрд доларів збитків.

Мінагрополітики на початку листопада цього року звертало увагу на те, що внесення добрив під врожай 2024 року очікуються на рівні вдвічі меншому за потребу. Цитуємо профільне міністерство: “Через порушену логістику, низькі ціни на зерно та виснаження власних ресурсів, невеликі фермери часто не можуть придбати необхідні добрива. Згідно з опитуванням Мінагрополітики, повністю забезпечити свою потребу в добривах готові лише 10 відсотків респондентів, а саме великі та середні виробники”. Це призведе до зниження потенціалу врожайності.

Варто згадати, що аграрії потерпають від постійних обстрілів, окупації та тисячів квадратних кілометрів замінованих с/г земель, які не можливо обробляти. Державна підтримка сектору після повномасштабного вторгнення майже відсутня. Одним з дієвих механізмів залишається програма кредитування “5-7-9”, але й по ній багато хто з фермерів вичерпав ліміти позик. Вибиває впевненість у завтрашньому дні й запровадження з 1 січня 2024 року наступного етапу земельної реформи, а саме підняття граничного обсягу купівлі землі одним покупцем зі 100 гектарів до 10 000 га.

Хоча пресслужба Комітету ВРУ з питань економічного розвитку наводить слова нардепа про запровадження мит при експорті агропродукції як “контраверсійними” та “здоровою провокацією”, хочемо зазначити, що навіть обговорення цієї ідеї несе дестабілізацію та шкоду для учасників ринку: покупці не впевненні у правилах, експортери можуть почати закладати майбутні збитки вже зараз, через це аграрії отримують меншу ціну за власну продукцію. Безпосереднє запровадження експортних мит найбільше зашкодить саме фермеру і створить додаткове та необґрунтоване фінансове обтяження.

Закликаємо народних депутатів звернути увагу на розв'язання нагальних проблем агросектору та утриматись від обговорення “контраверсійних” ідей.